Радіоекологічний моніторинг ґрунтів Ужгорода

Автор(и)

  • І. С. Потокі Інститут електронної фізики НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2013.34.211-216

Ключові слова:

Радіоекологічний моніторинг, Питома активність, Поглинена доза, Індекс зовнішньої небезпеки, Ефективна доза

Анотація

Представлено результати вимірів питомої активності природних радіонуклідів рядів 232Th (208Tl, 212Pb, 228Ac), 238U (214Pb, 214Bі, 228Ra) та 40K у пробах поверхневих шарів ґрунту міста Ужгород. Визначено значення поглиненої дози, індексу зовнішньої небезпеки від природних радіонуклідів та ефективної дози

Посилання

Иохельсон С.Б. Гамма-спектрометрический анализ проб почвы. В кн.: Радиоактивность почв и метод ее определения. М.: Наука, 1966. - С. 239 -257.

Хайкович И.М., Фоминых В.И., Крисюк Э.М., Белячков Ю.А. Метрологическое обеспечение измерения удельной активности и массовой доли природных радиоактивных элементов в пробах почв и пород методом спектрометрии гамма-излучения // Атомная энергия. – 1993. – Т. 75, В. 5. – С. 350 – 261.

Парлаг О.О., Маслюк В.Т., Пуга П.П. та ін. Склад гамма-активних природних та техногенних компонент поверхневих шарів грунту // Вісник УжНУ. Серія Хімія. – 2001. – В.6. - С. 98 – 102.

Потокі І.С. Параметричне описання абсолютної ефективності напівпровідникових детекторів для виміру активності об’ємних зразків // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Серія Фізика. – 2012. – Вип. 31. – С. 196-201.

Ichimiya T., Narita T., Kitao K. Natural background gamma-ray spectrum list of gamma-rays ordered in energy from natural radionuclides. JAERI-DATA/CODE 98-008. – 1998. – P. 1–78.

Потокі І.С. Моніторинг вмісту природних та техногенних радіонуклідів у місті Ужгород гамма-спектрометричним методом // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Серія Фізика. – 2011. – Вип. 30. – С. 181 – 187.

Хайкович И.М., Фоминых В.И., Крисюк Э.М., Белячков Ю.А. Метрологическое обеспечение измерения удельной активности и массовой доли природных радиоактивных элементов в пробах почв и пород методом спектрометрии гамма-излучения // Атомная энергия– 1993. – Т. 75, В. 5. – С. 350– 361.

Прокофьев О.Н., Смирнов О.А. Фоновые уровни радиационных параметров почвы // Атомная энергия– 2003. – Т. 94. – Вып. 4. – С. 318–322.

Лащенова Т.Н., Зозуль Ю.Н. Определение фонового содержания радионуклидов и тяжелых металлов в почве // Атомная энергия – 2006. – Т. 100, Вып. 3. – С. 231–236.

Парлаг О.О., Маслюк В.Т., Чундак С.Ю., Потокі І.С. Вміст природних та техногенних радіонуклідів в поверхневих шарах грунту м. Ужгорода // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія хімія. – 2007. – Вип. 17-18. – С. 112–115.

UNSCEAR 2000, Annex B. Exposure from natural radiation sources // United Nations. – 2000. – P. 84-156.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-11-25

Номер

Том 34 (2013)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2013 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).