Дослідження процесів розсіювання та дифузії йонів у мо-нокристалі дийодиду свинцю методом перехідних стру-мів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2005.18.32-36Ключові слова:
Дийодид свинцю, Розсіювання, Йони, Перехідний струмАнотація
Досліджено повільні процеси встановлення струму в монокристалі PbI2 при поданні на нього стрибка напруги. Здійснено аналіз фізичних чинників, що впливають на ці процеси. Вказано на особливості використання методу та можливості його застосування при дослідженні йонної провідності у твердих електролітах.Посилання
М. Ламперт, П. Марк. Инжекционные токи в твердых телах. Мир, М. 416с. (1973).
A. P. Lingras, G. Simkovich. Electrochemical studies on lead iodide // Phys. Chem. Solids., 39, pp. 1225-1229 (1978).
В.К. Гасьмєв, О.З. Калуш, В.М. Та-расенко, Т.В. Філюк. Дослідження електронної провідності монокристалів дийодиду свинцю в поляризаційній комірці. // Науковий вісник ВДУ, 7, с. 67-75, (2001).
##submission.downloads##
Опубліковано
2005-12-31
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2005 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).