ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ FeSe<sub>1-x</sub>Te<sub>x</sub>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2014.36.69-76Ключові слова:
Хімічний зв’язок, Характеристичні частоти, НадпровідністьАнотація
Проведено дослідження особливостей хімічних зв’язків кристалів FeSe1-xTex (0 ≤ х ≤ 1) за допомогою динамічної молекулярної моделі в якій: визначено силові постійні хімічних зв’язків досліджуваних матеріалів методами мікроскопічній теорії та теорії пружності, шляхом розв’язання обернених задач з використанням експериментальних значень найменших міжатомних відстаней та пружних модулів; обчислені характеристичні частоти коливань атомів окремих хімічних зв’язків методами теорії коливань в гармонічному та ангармонічному наближеннях з використанням експериментальних значень енергії дисоціації; враховано вплив прецесійно-обертального руху нееквівалентних гібридних орбіталей навколо їх рівноважних положень шляхом використання моделі жорсткого ротатора.
Посилання
Margadonna S., Takabayashi Y., Ohishi Y., at all. Pressure evolution of the low-temperature crystal structure and bonding of the superconductor FeSe (Tc=37 K) // Phys. Rev. B. – 2009. – Vol.80. – 064506.
Горелик С.С., Дашевский М.Я. Материаловедение полупроводников и диэлектриков. – М.: Мисис, 2003. – 480 с.
Phelan D., Millican J.N., Thomas E.L., at all. Neutron scattering measurements of the phonon density of states of FeSe1-x superconductors // Phys. Rev. B. – 2009. – Vol.79. – 014519.
Hsu Fong-Chi, Luo Jiu-Yong, Yeh Kuo-Wei, at all. Superconductivity in the PbO-type structure alpha-FeSe // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. – 2008. – Vol.105, No.38. – P. 14262–14264.
Yeh K.W., Hsu H.C., Huang T.W., at all. Superconducting FeSe1-xTex single crystals grown by optical zone-melting technique // Crystal Growth & Design. 2009. – Vol.9, No.11. – P. 4847–4851.
Subedi A., Zhang L., Singh D.J., Du M.-H. Density functional study of FeS, FeSe, and FeTe: Electronic
structure, magnetism, phonons, and superconductivity // Phys. Rev. B. – 2008. – Vol.78. – 134514.
Mizuguchi Y., Tomioka F., Tsuda S., at all. Substitution effects on FeSe superconductor // J. Phys. Soc. Jpn. – 2009. – Vol.78. – 074712.
Федоров Ф.И. Теория упругих волн в кристаллах. – М.: Наука, 1965. – 386 с.
Лейбфрид Г. Микроскопическая теория механических и тепловых свойств кристаллов. – М.-Л.: Гос.издат. физ.-мат. лит., 1963. – 312 с.
Маник О.М. Багатофакторний підхід в теоретичному матеріалознавстві. – Чернівці: Прут, 1999. – 432 с.
Уббелоде А.Р. Расплавленное состояние вещества. – М.: Металлургия, 1982. – 376 с.
Пат. 67792 Україна, МПК C30B 9/00, C30B 29/26, H01L 29/00, C30B 31/20. Процес отримання монокристалічних злитків FeSe, FeTe та твердих розчинів FeSexTe1-x/ Ащеулов А.А., Маник О.М., Маник Т.О., Білинський-Слотило В.Р., Савчук А.Й. – Опубл. 12.03.12. Бюл.№5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).