НУКЛІДНІ СПЕКТРИ ГАММА-АКТИВНОСТЕЙ РЯДІВ ТОРІЯ І УРАНА, ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СПЕКТРОМЕТРІЇ ЗРАЗКІВ ГІРСЬКИХ ПОРІД
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2014.36.93-99Ключові слова:
Гірські породи, Подія, Гамма-активні нукліди, Стандартні множини, Нуклідні спектриАнотація
Приведені результати гамма-спектрометрії зразків гірських порід. У роботі частина основних даних приведена у вигляді нуклідних спектрів активностей нуклідів – членів рядів 232Тh, 235U, 238U. Розглядається можливість нового методу – методу стандартних множин для визначення віку зразків. Результатом вимірювання стандартних множин є часові проміжки ∆Т. Розглядаються, для порівняння, з методом стандартних множин, методи ядерних хронометрів.
Посилання
Титаева Н.А., Ядерная геохимия. – М.: Из-во Моск. гос. ун-та, 2000. – 336 с.
Поп О.М., Пеняк П.С., Стець М.В. Метод стандартних множин та метод ізохрон для визначення подій у зразках кераміки // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. – 2013. – Вип. 34. – С. 101-108.
Bateman H. The solution of a system of differential equations occurring in the theory of radioactive transformations //
Proc. Camb. Phil. Soc. – 1910. 15. – P. 423.
Фор Г. Основы изотопной геологии. – М.: Мир, 1989. – 590 с.
Вагнер Г.А. Научные методы датирования в геологии, археологии и истории. – М.: – ТЕХНОСФЕРА, 2006. – 543 с.
Вальтер А.А., Дикий Н.П., Довбня А.Н., Ляшко Ю.В., Писанский А.И., Сторижко В.Е. Ядерно
физическое исследование радиоактивного равновесия в древних урановых рудах Украины // Доповіді Національної академії наук України. – 2009. – №7. – С. 76-82.
Поп О.М., Стець М.В. Моделi еволюцiї множин радiоактивних нуклiдiв рядiв торiю 232, урану 235, урану 238 та їх застосування // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. – 2013. – №4. – С. 65-71.
Стець М.В., Поп О.М., Сіксай Л.Т., Сірчак Є.С. Гамма-спектрометрія крові людини в післячорнобильський період. визначення часу // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. – 2013. – Вип. 2 (30). – С. 89-95.
Юркуц Ю.Ю., Поп О.М., Стець М.В., Маслюк В.Т. Система стабілізації та пониження фону в гаммаспектрометричному комплексі //
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика. – 2011. – Вип. 30. – C. 188-196.
Поп О.М. Використання Фур’є- та Вейвлет-фільтрації при обробці слабих піків в апаратурних гамма-спектрах // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених і аспірантів “ІЕФ’2013”. 20-23 травня 2013 р. Ужгород. – 2013 – С. 173.
Поп О.М. Використання бутстреп - методів у деяких задачах ядерної гамма-спектрометрії // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених і аспірантів “ІЕФ’2013”. 20-23 травня 2013 р. Ужгород. – 2013 – С. 174.
Большаков А.А., Каримов Р.Н. Методы обработки многомерных данных и временных рядов. – М: Горячая линия – Телеком, 2007. – 522 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).