ПАРАМЕТРИ ПЛАЗМИ ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ НАД ПОВЕРХНЕЮ ВОДНОГО РОЗЧИНУ СУЛЬФАТУ АЛЮМІНІЮ

Автор(и)

  • Л. В. Месарош Ужгородський національний університет, Україна
  • О. К. Шуаібов Ужгородський національний університет, Україна
  • М. П. Чучман Ужгородський національний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2014.36.107-111

Ключові слова:

Тліючий розряд, Розчин сульфату алюмінію, Дистильована вода, Спектри випромінювання, Температура електронів, Обертова та коливна температура

Анотація

Наведено методику визначення обертової та коливної температури в тліючому розряді у повітрі атмосферного тиску для катоду на основі дистильованої води та розчинів сірчанокислого алюмінію різної концентрації в дистильованій воді. Представлено залежності температури електронів, обертової та коливної температури від величини струму розряду.

Посилання

Никифоров А.Ю. Плазменное распыление молекул воды из жидкой фазы ионами низкой энергии 50-500 эВ // Химия высоких энергий. – 2008. - Т.42, № 3. – С. 272-276.

Воробьёв Е.А. Хлюстова А.В. Изменение реологических и диэлектрических свойств раствора LiCl под действием тлеющего разряда // V Региональной конференции молодых ученых «Теоретическая и экспериментальная химия жидкофазных систем». 16-19 ноября 2010.: тезисы докладов. Иваново, Россия. – 2010. – 61 с.

Гайсин А.Ф., Абдуллин И.Ш., Гайсин М.Ф. Струйный многоканальный разряд с электролитическими электродами в процессах обработки твердых тел // Казань: Изд. Казанского университета. –2006. – 446 с.

Месарош Л.В., Чучман М.П., Шуаібов О.К. Вивчення розряду над поверхнею води // ІЕФ Тез. допов. Міжн. конф. Новітні напрями в атомній фізиці та спектроскопії. Ужгород. – 2012. – С. 70-71.

Пирс Р., Гейдон А. Отождествление молекулярных спектров. – М.: Изд. иностранной литературы. – 1949. - 248 c.

Ельяшевич М. А. Атомная и молекулярная спектроскопия // М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 896 с.

Кузьменко Н.Е Кузнецова Л.А., Кузякин Ю.Я. Факторы ФранкаКондона двухатомных молекул // М: Изд. МГУ, 1984 – 345с.

Радциг А.А. Смирнов Б.М. Параметры атомов и атомарных ионов: Справочник // М.: Энергоатомиздат, 1986. - 344 с.

Методы исследования плазмы / Под ред. В. Лохте-Хольтгревена. – М.: Мир. – 1971. – 552 с.

De Izarra G. Cormier J. New methods to determine temperatures from UV OH spectrum // J. Phys. D: Appl. Phys. -2013. – V. 46. – 105503 (17p).

Titov V.A., Rybkin V.V., Smirnov S.A. et al. Characteristics of atmospheric pressure glow discharge with liquid cathode // Proceedings of the V International Symposium on Theoretical and Applied Plasma Chemistry, September 3-8, 2008. - Ivanovo, Russia.- P. 151- 155.

Присяжневич I.В., Черняк В.Я., Ольшевський С.В., Cоломенко К.В. Методика визначення температур заселення коливальних та обертальних рівнів молекул в плазмі газових розрядів атмосферного тиску // Український фізичний журнал. – 2010. – Т. 55, № 10. – P. 1096-1104.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-23

Номер

Том 36 (2014)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).