АДАПТАЦІЯ МЕТОДУ ІОННО-ФОТОННОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2014.36.112-122Ключові слова:
Іонно-фотонна спектроскопія, Атомно-абсорбційна спектроскопія, Важкі метали, Границя виявлення домішки, ҐрунтАнотація
Визначено місце іонно-фотонної спектроскопії в одержанні первинних даних екологічного моніторингу. Зокрема, знайдено основні кількісні характеристики методу (граничні концентраційні чутливості, концентраційні чутливості експериментальної реалізації методу та границі виявлення домішок) для випадків аналізу ґрунтів на валовий вміст і вміст рухомих форм важких металів, а також аналізу поверхневих вод на вміст цих елементів. Встановлено, що іонно-фотонна спектроскопія переважає нині вживані оптичні методи за чутливістю до важких металів.
Посилання
Котова Д.Л., Девятова Т.А. и др. Методы контроля качества почвы. – Воронеж: ИПЦ ВГУ, 2007. – 106 с.
Проведення ґрунтово-геохімічного обстеження урбанізованих територій. Методичні рекомендації / Укладачі: С.А. Балюк, А.І. Фатєєв, М.М. Мірошниченко. – Харків: ННЦ “ІГА ім. О.Н.Соколовського” УААН, 2004. – С. 44-53.
Сухарев С.Н. Сорбционно-атомноабсорбционное определение тяжелых металлов в природных водах // Химия и технология воды. – 2012. – Т.34. – № 4. – С. 320-326.
Водяницкий Ю.Н. Сродство тяжелых металлов и металлоидов к фазамносителям в почвах // Агрохимия – 2008. – № 9. – С. 87-94.
Клюев Н.А., Бродский Е.С. Современные методы масс-спектрометрического анализа органических соединений // Рос.хим. ж. – 2002. – Т.XLVI. – №4. – С. 57-63.
Шароді І.С., Митропольський І.Є. та ін. Забруднення ґрунтів придорожньої смуги ділянки автомагістралі УжгородЧоп // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Карабіна. – 2011. – Вип. 34 – № 956. – С. 239-248.
Поп С.С., Шароді І.С та ін. Дослідження фізико-хімічними методами забруднення пришляхових ландшафтів. – Ужгород: Говерла, 2012 – 72 с.
Дробнич В.Г., Поп С.С., Есаулов В.А. Доплеровская томография отлетающих от поверхности частиц. – Ужгород: Закарпаття, 1998 – 128 с.
Поп С.С., Белых С.Ф., Дробнич В.Г., Ферлегер В.Х. Ионно-фотонная эмиссия металлов. –Ташкент: ФАН, 1989. – 200 с.
ДСТУ 4287–2004. Якість грунту. Якість проб. – К.: Держспоживконтроль України, 2005.
ГОСТ 17.1.5.05–85. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам, 1986.
Malherbe J.B. Sputtering of compound semiconductor surfeces. II Compositional changes, radiation-induced topography and damage // Critical Review in Solid State and Material Science. – 1994. – Vol. 19. – P. 128–195.
Распыление твердых тел ионной бомбардировкой. Вып. 2 / Под ред. Р. Бериша. – М.: Мир, 1986 – 488 с.
Дробнич В.Г., Охріменко С.В., Поп С.С., Шароді І.С., Деклараційний патент на винахід №42395А, Україна, МКІ G01N23/00. (Промислова Власність: офіційний бюл. №9, 2001).
Смирнов П.М., Муравин Э.А. Агрохимия – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Колос, 1984. – 304 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).