СТОХАСТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ОБРАЗОВАНИЯ ДИССИПАТИВНЫХ СТРУКТУР РАДИАЦИОННЫХ ДЕФЕКТОВ

Автор(и)

  • П. А. Селищев Киевский университет имени Тараса Шевченко, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2002.11.92-101

Ключові слова:

Стохастический метод, Дефекты, Диссипативные структуры

Анотація

Теоретически исследуется влияние флуктуаций скорости генерации дефектов и неоднородности облучаемого кристалла на образование пространственно-периодической диссипативной структуры плотности дефектов. Учтены взаимодействие, дефектов и корреляция скорости их создания с неоднородностью кристалла. Установлены условия, при которых однородное и стационарное случайное распределение точечных дефектов становится неустойчивым по отношению к возникновению стохастического поля с пространственно периодическим изменением его моментов. Определена вероятность развития неустойчивости.

Посилання

Сугаков В.И., Селищев ГЕ. А. Возникновение периодических диссипативных структур дефектов в примесных кристаллах под облучением. И ФТТ. 1986. Т.28. С.2921-2926.

Selishchev Р.А., Sugakov V.I. Selforganization phenomena in impure irradiated crystals. // Radiation Effects and Defects in Solids. 1995. V.I 33. P.237-245.

Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах. М.,”Мир”, 1980, 406 с.

Хорстемке В.; Лефевр Р. Индуцированные шумом переходы. М.,”Мир”, 1987, 398 с.

Ганн В.В., Марченко И.Г. Математическое моделирование дефектов в кристалле, содержащем дислокацию, // ВАНТ.Сер. Физ. радиац. повреждений и радиац. материаловед. 1983. №1(24), С.17-19.

Селищев П.А. Вероятностные характеристики распределения радиационных дефектов при их стохастической генерации в случайно-неоднородных средах. УУФММ, 1999. Т 7, №2. С. 10-15,

Сугаков В. И. О сверхрешетках плотности дефектов в облучаемых кристалах.-Киев. 1984. 30с.(Препр,7 АН УССР.ИТФ;ИТФ-84-70р),

Пугачев В.С., Синицын И.Н. Стохастические дифференциальные системы. М.: Наука, 1985. 560 с.

Селищев ГЕ.А. Влияние внешних флуктуаций на образование структуры плотности радиационных дефектов. // Металлофизика и новейшие техноло¬гии. 1999. Т.21. №9. С. 11-15,

Кривоглаз МА. Дифракция рентгеновских лучей и нейтронов в неидеальных кристаллах. Киев: Наукова думка, 1983. 407 с,

Gamer F.A., Brager H.R., Hamilton M.L. et. al. New developments in irradiation-induced microstructural evolution of austenitic alloys and their consequences on mechanical properties. П Radiat.Eff. 1986. V.I01. P. 37-53.

Мiller M.K., Stoller R.E,J Russel К..Г, Effect of neutron-irradiation on the spinodal decomposition of Fe-32%Cr model alloy. // J. Nucl. Mater. 1996. V.230. P.219-225.

Колковский И.И., Лукьяница В.В. Особенности накопления радиационных дефектов вакансионного и междо- узельного типов в бездислокационном кремнии с различным содержанием кислорода. // ФТП. 1997. Т.31, №4. С.405-409.

##submission.downloads##

Номер

Том 11 (2002)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).