Особливості термолюмінесценції монокристалів li<sub>2</sub>B<sub>4</sub>O<sub>7</sub>, активованих Тm<sup>3+</sup>, Се<sup>3+</sup>, Еu<sup>3+</sup>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2001.10.47-50Анотація
Вивчено термостимулювання люмінесценція (ТСЛ) активованих Тm3+ Се3+ і Еu3+ монокристалів тетраборату літію (ТБЛ). Розглянуто особливості впливу цих активаторів на ТСЛ кристалів ТБЛ. Висловлено припущення про утворення деяких дефектів при ᵞ-опроміненні кристалів ТБЛ. Викладено якісні міркування про природу спостережуваних рекомбінаційних процесів.Посилання
Y.Kutomi,M.H.Kharita, S. A. Durrani, Radial. Measur., 24,407 (1995),
Е.Ф.Долженкова, М.Ф.Дубовик, А.В.Толмачев, В.Н.Еаумер, Л.А.Гринь, В.А.Тарасов, Письма в ЖТФ, 25, 78 (1999).
Радиационная физика неметаллических кристаллов. Труды сов. (Наукова думка, Киев, 1967).
М.А.Ельяшевич, Спектры редких земель (Изд. ТТЛ, Москва, 1953).
И.С.Желудев, Кристаллография, 2, 89 (1957).
##submission.downloads##
Опубліковано
2001-12-31
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
