Дослідження дводіркових збуджених станів та енергій спарювання нуклонів парно-парних ядер

Автор(и)

  • Р. М. Плекан Ужгородський національний університет, Україна
  • І. В. Хіміч Ужгородський національний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2012.32.94-101

Ключові слова:

Адіабатична тричастинкова модель, Рівняння Шредінґера, Кутові і радіальні кореляції нуклонів, парно-парні ядра, Енергія спарювання

Анотація

У рамках адіабатичної тричастинкової моделі ядра проводиться теоретичний опис стаціонарних станів сферичних (деформованих) парно-парних ядер із врахуванням сильної ядерної й електромагнітної взаємодій. Зокрема, досліджуються енергії спарювання нуклонів та енергетичні спектри дводіркових збуджених станів парно-парних ядер, у яких до заповнення зовнішніх оболонок не вистачає двох протонів. Ефективність моделі ілюструється на прикладі чисельних розрахунків для парно-парних ізотопів аргону та заліза.

Посилання

Барц Б.И., Болотин Ю.Л., Инопин Е.В., Гончар В.Ю. Метод Хартри-Фока в теории ядра. – К.: Наукова думка,

– 208 c.

Ситенко О.Г., Тартаковський В.К. Теорія ядра. – К: Либідь, 2000. – 608 с. 3. Капустей М.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В.

Тричастинкова динаміка кластерних ядер в гіперсферичному адіабатичному підході // УФЖ. - 1995. – Т. 40, № 11.- С. 1166-1170.

Капустей М.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Опис зв’язаних станів кластерних ядер в колективних змінних // Доп. НАН України. Сер. матем. - 1995. - № 10. - С. 71-74.

Хіміч І.В. Стаціонарні стани нуклонів в деформованому потенціалі ВудсаСаксона в рамках адіабатичного підходу // Наук. вісник Ужгород. ун-та. Сер. Фізика. – 1998. – № 3. – С. 53-56.

Капустей М.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Тричастинкова модель стаціонарних станів атомних ядер в адіабатичному підході // УФЖ. - 1999. – Т. 44, № 11. - C. 1330-1336.

Капустей М.М., Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Адіабатична тричастинкова оболонкова модель ядра // УФЖ. – 2001. – Т. 46, № 5-6. – С. 524-528.

Khimich I.V., Plekan R.M., Pojda V.Yu. The Description of the Energy Spectrum of Nuclei in the Adiabatic Approach // Radiat. Phys. and Chem. – 2003. – Vol. 68, iss. 1-2. – P. 159-163.

Хіміч І.В. Механізми утворення збуджених станів парно-парних ядер // Наук. вісник Ужгород. ун-та. Сер. Фізика. – 2004. – № 15. – С. 18-23.

Хіміч І.В. Врахування руху остова ядра в адіабатичній тричастинковій моделі ядра // Наук. вісник Ужгород. ун-та.

Сер. Фізика. – 2004. – № 16. – С. 11-17.

Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Дослідження кореляцій нуклонів парно-парних ядер в рамках адіабатичної

тричастинкової моделі ядра // УФЖ. – 2004. – Т. 49, №8. – С. 743-753.

Плекан Р.М. Опис кореляцій нуклонів парно-парних ядер в адіабатичному підході: дис. ... канд. фіз.-мат. наук: 01.04.02. – Ужгород, 2010. – 144 с.

Плекан Р.М., Капустей М.М., Хіміч І.В. Чисельні розрахунки енергетичного спектру ядер 16С та 58Ni в адіабатичному підході // Наук. вісник Ужгород. ун-та. Сер. Фізика. – 1999. – № 4. – С. 50-54.

Капустей М.М. , Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Чисельні розрахунки енергетичного спектру ядер 10Ве та 14С в адіабатичній моделі ядра // Наук. вісник Ужгород. ун-та. Сер. Фізика. – 2001. – № 9. – С. 155-161.

Капустей М.М. , Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Теоретичний опис енергетичного спектра кластерних ядер в адіабатичному підході // Вісник Львів. ун-та. Сер. фіз. – 2003. – № 36. – С. 146-157.

Plekan R.M., Pojda V.Yu., Khimich I.V. Theoretical Description of Nucleons Paired Correlations of Even-Even Nuclei in the Adiabatic Three-Particle Model // Proc. of Intern. Conf. ”NPAE-Kyiv2006”.

- Part. 1.– Kyiv (Ukraine). – 2007. – P. 183-192.

Plekan R.M., Pojda V.Yu., Khimich I.V. Theoretical Description of Nucleons Paired Correlations of Even-Even Nuclei in the Adiabatic Three-Particle Model // Nucl. Phys. and Atom. Energy. – 2007. –

Vol. 2, Iss. 20. - P. 47-55.

Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Дослідження парних кореляцій нуклонів в адіабатичній тричастинковій моделі

ядра // Вісник Львів. ун-та. Сер. фіз. – 2008. – № 41. – С. 10-22.

Плекан Р.М., Пойда В.Ю., Хіміч І.В. Тонка структура енергетичного спектру E(J) парно-парних ядер в адіабатичній

тричастинковій моделі // Наук. вісник Ужгород. ун-та. Сер. Фізика. - 2010. – № 27. – C. 7-13.

Боголюбов Н.Н. К вопросу об условии сверхпроводимости в теории ядерной материи // Докл. АН СССР. - 1958. - Т. 119, № 1. - С. 52-55.

Soloviev V.G. On the Superfluid State of the Atomic Nucleus // Nucl. Phys. - 1958/59. - Vol. 9, Iss. 4. - P. 655-664.

Соловьев В.Г. Теория сложных ядер. –М.: Наука, 1971. – 559 с.

Belyaev S.T. Effect of Pairing Correlations on Nuclear Properties // Dan. Mat. Fys. Medd. - 1959. - Vol. 31, No. 11. - P. 1-55.

Михайлов В.М., Крафт О.Е. Ядерная физика. – Л.: Из-во ЛГУ, 1988. – 328 с.

Evaluated Nuclear Structure Data File (National Nuclear Data Centre, Braukhaven National Laboratory, New York, USA) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до бази даних:

http://www.nndc.bnl.gov/ensdf/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-12-31

Номер

Том 32 (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2012 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).