Використання різних типів вугільних сорбентів для концентрування та радіоаналітичного визначення йоду
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2001.10.111-114Анотація
Досліджувалась можливість концентрування нукліду 1-128 різними типами вугільних сорбентів з використанням хімічних методів та методу активаційного аналізу. Отримано графіки залежності залишкових концентрацій йоду від часу взаємодії з сорбентом та ізотерми адсорбції на сорбентах СКС та СКС(активат). Сорбент СКС(активат) виявився найбільш придатним для вилучення 1-128 із водного розчину КІ.
Посилання
Л.И.Руденко, В.Я.Скляр и др., Доповіді НАН України, 6, 153 (1998).
H.V.Vasylyeva, V.V.Strelko, A.P.Osypenko, V.S.Kouts, Uzh. Univ. Sei. Herald. Ser. Phys. 8,313 (2000).
Н.А.Макаревич, Н.И.Афанасьев и др., Ж. физ. химии, 12, 2195 (2000)
В.Д.Нефедов, Е.Н.Текстер, М.А.Торопова, Радиохимия (Высшая школа, Москва, 1987).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2001 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).