Дослідження можливостей застосування продуктів радіолізу води в медичних цілях
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2018.43.137-146Ключові слова:
Іонізуюче випромінювання, Електрони, Енергія, Радіаційна хімія, Продукти радіолізу води, Радіаційні технології, Медичне використання, ОпікиАнотація
Дослідження спрямовані на формування наукового підґрунтя застосування електрофізичних радіаційних технологій для новітніх методів в медицині. Вперше поставлена проблема залучення тонких ефектів взаємодії іонізуючої радіації з живою матерією через проміжні реакції утворення-розрядки активних гідролізних наноструктур. Такий спосіб цілеспрямованої передачі енергії випромінювання безпосередньо до лікувального процесу обіцяє, крім бактерицидних ефектів, стимулювання репараційних процесів і зростання активності живих клітин на рановій поверхні. Тому актуальними є дослідження можливостей застосування продуктів радіолізу води для лікування важких форм ранового процесу при термічних та радіаційних опіках, онкологічних проявах та ін. захворювань.
Посилання
І.М. Вишневський, В.І. Сахно, С.П. Томчай, А.Г. Зелінський, О.В. Сахно. Впровадження технологій радіаційної пастеризації та консервації продуктів харчування // Наука та інновації. – 2005.- Том.1. - №3.- С. 51-61
Вишневський І.М., Гайдар Г.П., Коваленко О.В., Ковалінська Т.В., та ін. /Радіаційні та ядерні технології в ІЯД НАН України. Монографія. Київ, 2014, с. 175/
ГОСТ ISO 11137-1-2011 Стерилизация медицинской продукции. Радиационная стерилизация
Аккерман А.Ф. Моделирование траекторий заряженных частиц в веществе / А.Ф. Аккерман – М.,1991.– 200 с. - ISBN 5-283-02924-7.- (Энергоатомиздат).
Buxton G.V., Greenstock C.L., Helman W.P., Ross A.B. Critical review of rate constants for reactions of hydrated electrons, hydrogen atoms and hydroxyl radicals (OH/ O-) in aqueous solutions, J. Phys. Chem. Ref. Data 17.- 1988.- P.513-886.
Radiation processing: environmental applications.-Vienna: IAEA.-2007.- P.71
Irradiation and Achievement of Policy Goals. Energy Conservation. Proposed programme of Work for 1996-88. International Consultative Group on Food Irradiation (ICGFI), IAEA, Vienna, Austria, ss. 16-18, 1995
NabloS.V. CheeverR.N. Low Electron for Posteurisation and Aseptic Practice // Rad/Phys. And Chem.- 1979.- Vol. 14.- № 3-6.- Р. 360.
Радиационная обработка пищевых продуктов// Итоги науки и техники; сер. Химия и технология пищевых продуктов. - М., 1989.- Т.2.-с.155.
Иванов В.С. Радиационная химия полимеров : Учеб. пособие для вузов. —Л.: Химия, 1988. —320 с.
Б.Л.Нехамкин Технология низкотемпе-ратурной пастеризации пресервов [Текст]: научное издание / Б. Л. Нехамкин, В. В. Голенкова, В. И. Сахно // Тр. Атлант. НИИ рыб. х-ва и океаногр. - 1996. - Т. 2. - С. 55-68, 107, 112
Нечаев А.Ф. Пиковолновая обработка пищевых продуктов. Химическая промышленность / А.Ф.Нечаев; сер. «Радиационная химия и технология; радиационная стойкость», - М., 1991.- с. 55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).