ПРО ЕНЕРГЕТИЧНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОГО ВИХОДУ 97Nb ПРИ ФОТОПОДІЛІ ТОРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2002.11.111-115Ключові слова:
Гаммаспектроскопія, Кластер, ТорійАнотація
За допомогою гамма-спектрометричного методу виміряно відношення незалежного виходу 97Nbдо кумулятивного виходу 134Те при фотоподіпі ядра 232Thу діапазоні максимальних енергій гальмівних у-квантів від 7,3 до 7,7 МеВ. Виявлено значне зростання цього відношення при Еmax=7,5 МеВ. Це підтверджує припущення про існування кластерної структури в ядрі, яке зазнає поділу.Посилання
Солдатов А.С., Смиренкин Г.Н. // Ядерная физика. - 1995.- 58, № 2.- С.224.
БохінюкВ.С., Осипенко А.П., Пилип-ченко В.А., Пилипченко Ю.В., Хі- міч І.В. // Науковий вісник Ужг. унів. Сер. фізика.- 1998,- №3.- С.ЗО.
Гангрский Ю.П., Далхсурэн Б., Мар¬ков Б.Н. Осколки деления ядер.- М.: Энергоатомиздат, 1986.- 136 с.
Косенко Г.И., Иванюк Ф.А., Пашкевич В.В. // Ядерная физика.- 2002.- 65, №9,- С. 1629.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).