Дослідження природи проміжкової квазі-антиполярної фази в кристалах CuCrP<sub>2</sub>S<sub>6</sub>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.1999.5.68-77Ключові слова:
Дослідження природи, квазі-антиполярна, фаза, кристалАнотація
Досліджено температурні зміни діелектричної проникності та краю оптичного поглинання кристалів СuСrР2S6 в області фазових переходів (ФП). Температурна залежність діелектричної проникності характеризується наявністю злому при ФП другого роду з параелектричної в проміжкову фазу (ТС1~90К), стрибком при ФП першого роду із проміжкової в антисегнетоелектричну фазу (ТС2~150К) та температурним гістерезисом у всьому інтервалі проміжкової фази. Виявлено, що край поглинання в антисегнетоелектричній та параелектричній фазах має урбахівську форму з різними точками збіжності. У проміжковій фазі точка збіжності відсутня і має місце паралельний зсув експоненціального краю поглинання. Проаналізовано вплив катіонного заміщення In?Cr на параметри урбахівського краю поглинання. Особливості температурної залежності діелектричної проникності та температурної поведінки краю поглинання у проміжковій фазі інтерпретуються на основі припущення, що проміжкова фаза в кристалах СuСrР2S6 є неспівмірною (НС) фазою.
Посилання
P.Colombet, A.Leblanc, M.Dannot, J.Rouxel, J. Solid State Chem. 41, 174 (1982).
V.Maisonneuve, V.B.Cajipe, C.Payen, Chem.Mater. 5, 758 (1993).
V.Maisonneuve, C.Payen, V.B.Cajipe, J. Solid State Chem. 116, 208 (1995).
V.B. Cajipe, J.Ravez, V.Maisonneuve, A. Simon, C.Payen, R. Von Der Muhll, J.E. Fischer, Ferroelectrics. 185, 135 (1996).
X.Bourdon, V.Maisonneuve, V.B.Cajipe, C.Payen, J.E.Fischer, J. Alloys Compounds. 283,122 (1999).
A.A. Molnar, Yu.M.Vysochanskii, A.A. Gorvat, Yu.S. Nakonechnii, Ferroelectrics. 192, 137 (1997)
Ю.И. Сиротин, М.П. Шаскольская, Основы кристаллофизики, Наука, Москва, (1979) 639с.
И.П.Студеняк, Д.Ш.Ковач, B.В.Панько, Е.Т.Ковач, А.Н.Борец, ФТТ. 26, 2598 (1984).
F.Oswald, Optic. 16, 527 (1959).
I.P. Studenyak,V.V. Mytrovcij, Gy.Sh. Kovacs, M.I.Gurzan, О. A.Mykailo, Yu.M. Vysochanskii, mV.B.Cajipe, Phys. Rev.B (to be published).
Yu.M.Vysochanskii, I.P. Studenyak, A.A. Molnar, V.V.Mitrovcij, Gy.Sh. Kovacs, O.A. Mykajlo, M.l. Gurzan, V.B.Cajipe, (to be published).
Z.Yang, K.P.Homewood, M.S.Finney, M.A.Harry, K.J.Reeson, J.Appl.Phys. 78, 1958 (1995).
M.V.Kurik, Phys. Stat. Sol. (a). 8, 9 (1971).
H.Sumi, A.Sumi, J. Phys. Soc. Japan. 56, 2211 (1987).
В.И.Заметин, M. А. Якубовский, Л.М.Рабкин, ФТТ. 21, 491 (1979).
А.Г.Сливка, Е.И.Герзанич, И.П.Студеняк, Д.Ш.Ковач, Л.А.Сейковская, УФЖ. 32, 1819 (1987).
G.D.Cody, T.Tiedje, B.Abeles, В.Brooks, Y.Goldstein, Phys. Rev. Letters. 47, 20, 1480 (1982).
V. Maisonneuve, J.M. Reau, M. Dong, V.B. Cajipe, C. Payen, J. Ravez, Ferroelectrics. 196, 257 (1997).
V. Maisonneuve, V.B. Cajipe, A. Simon, R. Von Der Muhll, J. Ravez, Phys.Rev. B. 56, 10 860 (1997).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 1999 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).