Про резонансне збудження пов'язаних станів атома самарію

Автор(и)

  • О. И. Куделич Інститут електронної фізики НАН України, Україна
  • А И. Гомонай Інститут електронної фізики НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2001.10.170-173

Анотація

Методом трьохфотонної резонансно-іонізаційної спектроскопії досліджено спектр парних високозбуджених станів атома самарію, що лежать в області енергій 34400 - 35800 см-1.

Посилання

В.С.Летохов,В.П.Чеботаев, Нелинейная лазерная спектроскопия сверхвысокого разрешения (Наука, Москва. 1990).

W.С.Martin, R.Zalubas. L.Hagan, Energy Levels the Rare-Earth Elements (NBS, Washington. 1978).

А.Д.Зюзиков, Лазерная резонансная фотоионизационная спектроскопия возбужденных и автоионизационных состояний атома самария. Препринт ИСАН-21 (Институт спектроскопии АН СССР, Троицк, 1988).

##submission.downloads##

Опубліковано

2001-12-31

Номер

Том 10 (2001)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2001 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).