Визначення вмісту гамма-активних нуклідів у цеолітах
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2001.10.177-180Анотація
Експериментально досліджено сорбційну здатність сокирнитів (природні цеоліти Сокирницького родовища Закарпаття) на основі спектрометрії їх гамма-активності до і після контакту з водним розчином азотнокислого уранілу. Визначено одномірні (відносна активність, відносна питома активність, коефіцієнт концентрування) та двомірні (залежності вказаних вище величин від тривалості контакту “розчин + цеоліт", концентрації розчину, співвідношення “маса розчину/маса цеоліту”) кількісні характеристики для Тh-234, Ра-234m (ряд U-238), та U-235. Встановлено різний характер сорбції для вказаних нуклідів. Невисока природна активність сокирнитів та надійність фіксації в них сорбованкх гамма-нуклідів сприяє можливості їх використання як носіїв аналітичної інформації для дослідження вмісту гамма-активних нуклідів у розчинах природного та техногенного типу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2001 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
