До 90-річчя професора Івана Прохоровича Запісочного
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2012.32.158-163Ключові слова:
Відомий вчений, Професор, Наукова школа з атомної фізикиАнотація
Іван Прохорович Запісочний - всесвітньовідомий вчений один із засновників фізичної науки в Ужгороді і Закарпатті, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. К.Д. Синельникова, заслужений діяч науки УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор. Описано основні етапи життєвого шляху, наукові здобутки, створення і становлення наукової школи з атомної фізики.Посилання
Фриш С.Э. Сквозь призму времени
(Воспоминания). – Москва: Изд. Политической литературы, 1992. – 430 с.
Фриш С.Э., Запесочный И.П. Роль каскадных переходов при возбуждении спектральных линий // Изв. АН СССР. Сер. физ. – 1955. – 19. № 1. – С. 5-6.
Запесочный И.П., Шпеник О.Б. О резонансном характере возбуждения атомов ртути при столкновениях с медленными электронами // ДАН СССР. – 1965. – Т.160, № 5. - С. 1053-1056.
Запісочний І.П. Шлях у науку. Спогади. / Відп. за випуск. А.М. Завилопуло - Ужгород: Мистецька лінія. 2002. - 70 c.
Іван Прохорович Запісочний. Бібліографія до 75-річчя. / Упор.
В.Т. Маслюк. Відп. ред. А.М. Завилопуло – Київ: Наукова думка, 1997. –
с.
років Інституту електронної фізики Національної академії наук України: ІЕФ’2002 / Заг. редакція член-кор. НАН
України О.Б. Шпеника, уклад. д. фіз.- мат. наук А.М.Завілопуло. – Ужгород: Мистецька лінія, 2002. – 212 с.
Запесочный И.П., Кишко С.М. О сложной структуре функций возбуждения полос молекулярных ионов N2+, CO+, NO+
//ДАН СССР. – 1960. – N.134, № 2. – С. 311-313.
Запесочный И.П. Об абсолютных сечениях возбуждения уровней гелия электронным ударом // Астрономический журнал. – 1966. – Т.43, №5. – С. 954-962.
Запесочный И.П., Шпеник О.Б. Возбуждение атомов пучками моно- энергетических электронов // ЖЭТФ. – 1966. – Т.50, вып.4. – С. 890-896.
Шпеник О.Б., Запесочный И.П., Завилопуло А.Н. Возбуждение атомов при медленных ионно-атомных столкновениях // ЖЭТФ. – 1971. – Т.60, вып.2. – С. 513-520.
Завилопуло А.Н., Запесочный И.П., Панев Г.С., Скалко О.А., Шпеник О.Б. Интерференционные эффекты при столкновениях ионов магния с атомами рубидия и цезия. // Письма в ЖЭТФ. –
– Т.18, вып.7. – С. 417-420.
Панев Г.С., Завилопуло А.Н., Запесочный И.П., Шпеник О.Б.
Исследование резонансной перезарядки ионов щелочно-земельных элементов // ЖЭТФ. – 1974. – Т.67, вып.1(7). – С. 47-53.
Запесочный И.П., Кельман В.А., Имре А.Й., Дащенко А.И., Данч Ф.Ф. Возбуждение резонансных уровней
Mg+ , Ca+ , Sr+ и Ba+ при электронноионных столкновениях // ЖЭТФ. – 1975. –Т.69, вып.6(12). – С.1948-1955.
Запесочный И.П., Кельман В.А., Шпеник Ю.О. О механизме влияния димеров Bi2 на выходные характеристики лазера на парах висмута // Опт. и спектр. – 1989. – Т.66, вып.3. – С. 711-714.
Густі І. Ще один ранг професора Запісочного І.П. / Новини Закарпаття. 1997. - 13 травня.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2012 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).