Модовий склад хвиль для хвилевода з шарувато-періодичними стінками

Автор(и)

  • О. О. Булгаков Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, Україна
  • О. В. Костильова Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2005.17.56-59

Анотація

У даній роботі досліджується модовий склад хвиль для хвилеводе з шарувато- періодичними стінками при різних співвідношеннях між діелектричною проникністю середнього (хвилеведучого) шару та шарів надграток. Виявлено умови розділення ТЕ- та ТМ мод.

Посилання

А.Y. Сhо, А.Уапу, Р.Yeh, Арр1. Рhуs. Lett. 30,471 (1977).

Ф.Г. Басс, А.А.Булгаков, А.П. Тетервов, Высокочастотные свойства полупроводников со сверхрешёткой (Наука, Москва, 1989).

А.А.Булгаков, О.В.Костылева, А.В.Мериуц, Изв. вузов. Радиофизика 48,53 (2005).

##submission.downloads##

Опубліковано

2005-06-30

Номер

Том 17 (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2005 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).