Гармонізація базових ядерних-фізичних констант в методі ядерного датування: стандартні множини нуклідів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2018.44.109-118Ключові слова:
Метод стандартних множин нуклідів, Ядерні константи, Нефізичні рішення, Довга арифметика, Гармонізація, Розрахунковий код, WEB-дизайнАнотація
Представлено схему гармонізації ядерно-фізичних констант нуклідів природних рядів 232Th, 235U, 238U використовуючи запропонований метод стандартних множин нуклідів та методику статистичного моделювання. Показано, що наявні бази даних таких констант можуть приводити до нефізичних, зокрема, від’ємних значень активностей генетично-пов’язаних нуклідів природних рядів. Виправлення значень активностей можливе лише гармонізацією масивів ядерних констант, у межах, що забезпечують виправлення значень активностей нуклідів, періоди напіврозпаду яких змінюються від долей секунди до 1012 років. Тому особливістю запропонованого підходу є використання при розрахунках «довгої арифметики» та методу Монте-Карло, а також тернарної діаграми для представлення 3D даних як 2D масивів. Можливості розрахункової методики ілюструються на прикладі нуклідів природного ряду 232Th, для яких аналізуються можливі джерела похибок їх ядерних констант.
Посилання
Collé R., Fitzgerald R.P., Laureano–Perez L. A new determination of the 209Po half-life // J. Phys. G: Nucl. Part. Phys. – 2014. – 41. – 105103 (12pp) (doi:10.1088/0954-3899/41/10/105103).
Begemann F., Ludwig K.R., Lugmair G.W., Min K., Nyquist L.E., Patchett P.J., Renne P.R., Shih C.-Y., VillA I.M., Walker R.J. Call for an improved set of decay constants for geochronological use // Geochimica et Cosmochimica Acta. – 2001. – Vol. 65, No. 1. – pp. 111–121.
Mattinson James M. Analysis of the relative decay constants of 235U and 238U by multi-step CA-TIMS measurements of closed-system natural zircon samples // Chemical Geology. – 2010. – V. 275. – pp. 186–198 (doi:10.1016/j.chemgeo.2010.05.007).
Parsons-Davis Tashi, Wimpenny Josh, Keller C. Brenhin, Thomas Keenan, Samperton Kyle M., Renne Paul R., Mundil Roland, Moody Ken, Knight Kim, Kristo Michael J., Williams Ross New measurement of the 238U decay constant with inductively coupled plasma mass spectrometry // Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry. – 2018. – V. 318. – pp. 711–721 (https://doi.org/10.1007/s10967-018-6148-y).
Varga Zsolt, Nicholl Adrian, Mayer Klaus Determination of the 229Th half-life // Physical Review C. – 2014. – 89. – 064310 (DOI: 10.1103/PhysRevC.89.064310).
Snelling Andrew A. Determination of the Radioisotope Decay Constants and Half-lives: Potassium-40 (40K) // Answers Research Journal. – 2016. – 9. – pp. 171-196.
NuDat 2 ver. 2.7. Оn-line data base of National Nuclear Data Center, Brookhaven National Laboratory.
Гусев Н.С., Дмитриев П.П. Радиоактивные цепочки: справочник. – М., Атомиздат, 1978. – 88 с.
Pop O., Maslyuk V. Applications of the uranium’s set of isotopes for nuclear dating: the Monte-Carlo method // Radiochimica Acta. – 2018 (https://doi.org/10.1515/ract-2018-3001).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
