Припорогове збудження резонансної лінії λ132,2 нм іона Tl<sup>+</sup> електронним ударом
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2018.44.126-135Ключові слова:
Іон, Електрон, Діелектронна рекомбінація, ТалійАнотація
Cпектроскопічним методом в умовах пучків моноенергетичних електронів й іонів, що перетинаються під кутом 90о, досліджено припорогову ділянку енергетичної залежності ефективного перерізу електронного збудження резонансної лінії l132,2 нм іона Tl+. Встановлено, що виявлені допорогові максимуми є результатом резонасного захоплення іоном електрона, що налітає, збудження системи "електрон+іон Tl+" в 5d106s6p(1Po1)np автоіонізаційні стани та їх радіаційного розпаду на збуджені 5d106s2np стани атома Tl, тобто є діелектронними сателітами резонансної лінії. Абсолютні величини перерізів збудження діелектронних сателітів складають (1¸1,5)x10-16 см2 і є одного порядку величини з ефективними перерізами збудження резонансної лінії іона Tl+.
Посилання
Jacobs V.L., Behar E., Rozsnyai B.F. Autoionization phenomena in dence photoionized plasmas // Journal of Quantita-tive Spectroscopy and Radiative Transfer. – 2001. – V. 71, No. 2–6. – P. 397–416.
Rogers W.T., Dunn G.H., Olsen J.O.et al. Absolute emission cross section for electron impact excitation of Zn+ (4p 2P) and (5s 2S) terms //Phys.Rev.A. – 1982. – V.2, No.2. – P.682-691.
Imre A.I., Gomonai A.N., Vukstich V.S. Nemet A. N. On resonance processes in near-threshold excitation of the resonance lines of a Zn+ ion in electron-ion collisions // JETP Letters. – 1998. – V. 68, No. 8. – P. 646–650.
Imre A.I., Gomonai A.N., Vukstich V.S. Nemet A. N. Excitation of resonance lines of a Zn+ ion by electron impact // Optics and Spectroscopy. – 2000. – V. 89, No. 2. – P. 179–184.
Gomonai A.N. Excitation of resonance lines of the cadmium ion by monoenergetic electrons // Optics and Spectroscopy. – 2003. – V. 94, No. 4. – P. 488–495.
Gomonai A.N., Imre A.I., Vukstich V.S. Manifestation of the Coster–Kronig effect in the near-threshold electron-impact excitation of the Cd+ Ion // Optics and Spectroscopy. – 2005. – V. 99, No. 6. – P. 849–857.
Crandall D.H., Phaneuf R.A., Dunn G.H. Electron impact excitation of Hg+ //Phys.Rev.A. – 1975. – V.11. – N4. – P.1223–1232.
Johansson S., Kalus G., Brage T., Leckrone, and Wanlgren G.M. Hyperfine structure and isotope shift in Tl II with astrophysical applications //Astrophys. J. – 1996. – V.462. – P.943-947.
Stefani G., Camilloni R., Dunn G.H. and Rogers W.T. Absolute emission cross section for electron-impact excitation of Ga+ to the 4 1P levels //Phys. Rev. A. – 1982. – V.25, N6. – P.2096–3002.
Montaque R.G., Harrison M.F.A/ A measurement of the cross section for electron impact ionization of Al+ //J. Phys. B.: At. and Mol. Phys. – 1983. – V.16, N16. – 3045–3051.
Rogers W.T., Stefani G., Camilloni R., Dunn G.H., Mzezane A.Z., Henry R.J.W. Electron-impact ionization of Zn+ and Ga+ //Phys. Rev. A. – 1982. – V.25, N2. – P.737–738.
Bell E.W., Djuric N., Dunn G.H. Electron-impact ionization of In+ and Xe+ //Phys. Rev. A. – 1993. – V.48, N6. – P.428–4291.
Haibin G., Dufei F., Fuquan L. et al. Electron impact ionization cross section of Ar+, Kr+, In+ and Ge+ // Nuclear Instruments and Methods in Physics Research B. – 1982. –V. 202, Issues 1-2. – P. 323–327.
Divine T.F., Feeney P.K., Sayle W.E., and Hooper J.W. Absolute experimental cross section for the ionization of Tl+ ions by electron impact //Phys. Rev. A. – 1976. – V.13, N1. – P.54-57.
Tayal S.S., Burke P.G., Kingston A.E. Electron impact excitation of intercombination transitions in Al II //J. Phys. B.: At. and Mol. Phys. – 1984. – V.17, N19. – 3847-3856.
Nepiypov E.I., Shimon L.L. Excitation of ion lines in collisions of electrons with thallium atoms // Ukr. Fiz. Zh. – 1973. – V. 189, No. 4. – P. 539–543.
Zapesochnyi I.P., Imre A.I., Kontrosh E.E., Zapesochnyi A.I., Gomonai A.N. Resonan-ces caused by the excitation of a 61S0- 63P1 intercombination transition of a thallium ion in the electron-ion collisions // JETP Lett. – 1986. – V. 43, No.10. – P. 596–598.
Imre A.I., Gomonai A.N., Kontros J.E., Zapesochny I.P., Zatsarinny O.I. Electron-impact excitation of the Tl+ ion // XVI ICPEAC (New-York, USA). – 1989. – P. 876.
Ovcharenko E.V., Imre A.I., Gomonai A.N., Hutych Yu.I. Emission cross-sections of the In2+ ion VUV laser transitions at electron-In+ ion collisions // J. Phys. B Atom. Mol. Opt. Phys. – 2010. – V. 43, No. 17. – P. 175206 (8pp.).
Kozlov M. G. Absorption Spectra of Metal Vapors in a Vacuum Ultraviolet. – Moscow, Nauka, 1981 (in Russian).
Baig M.A., Connerade J.P. New high-resolution study of the 6s subshell spectrum of Tl I // J. Phys. B: At. Mol. Phys. – 1985. – V. 18, No. 17. – P. 3487–3497.
Baig M.A. , Ahmad S. , Akram M. et al. The absorption spectrum of Tl in the vacuum ultraviolet: single and double excitations of 5d, 6s and 6p electrons / // J. Phys. B: At. Mol. Opt. Phys. – 1992. – V. 25, No. 8. – P. 1719–1734.
Back C., Pejcev V., Ross K.J., Wilson M. The ejected-electron spectrum of thallium vapour autoionising levels excited by low-energy electron impact // J. Phys. B: At. Mol. Phys. – 1983. – V.16. – P. 2413–2426.
Desclaux J.P. Relativistic effects in outer shells of heavy atoms / J.P. Desclaux, Yong-Ki Kim // J. Phys. B: At. Mol. Phys. – 1975. – V. 8, No. 8. – P. 1177– 1181.
Migdalek J., Baylis W.E. Relativistic oscil-lator strengths and excitation energies for the ns2 1S0–nsnp 3P1, 1P1 transitions. I. The mercury isoelectronic sequence // J. Phys. B: At. Mol. Phys. – 1985. – V. 18, No. 8. – P. 1533–1548.
Gomonai A.N., Imre A.I., Kontrosh E.E. Dielectronic recombination of a thallium ion // Optics and Spectroscopy. – 1996. – Т. 81, No. 1. – P. 22–25.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).