Закономірності випаровування металевих мішеней лазерними імпульсами мілісекундної тривалості

Автор(и)

  • В. О. Токач Інститут електронної фізики НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2005.17.159-162

Анотація

Описано експериментальний пристрій для отримання парів металів шляхом випаровування імпульсами неодимового лазера мілісекундної тривалості. Проведено експерименти з випаровування та діагностики пари свинцю, виявлено генерацію на самообмеженому переході атома свинцю 722,9 нм. Отримано підсилення на вказаному переході з використанням сферичного резонатора.

 

Посилання

В.М.Батенин, В.В.Бучанов, М.А.Казарян, И.И.Климовский, Э.И.Молодых, Лазеры на самоограниченных переходах атомов металлов (Научная книга, Москва, 1998).

G.R.Fowles, W.T.Silfast, Appl. Phys. Lett 6,236 (1965).

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-06-30

Номер

Том 17 (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2005 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).