Матричні елементи диполь-дипольної взаємодії між двома дворівневими атомами, розташованими на довільній відстані один від одного
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2019.45.73-84Ключові слова:
Квантовий комп’ютер, Диполь-дипольна взаємодія, Ефекти запізнювання, Потенціал ФьюсаАнотація
Досліджено оптичні властивості системи з двох однакових дворівневих атомів у колективних (симетричному Ψs і антисиметричному Ψa) беллівських станах при довільних міжатомних відстанях. Отримано замкнуті аналітичні вирази для зсувів і ширин розглядуваних колективних станів з урахуванням запізнюючої диполь-дипольної взаємодії атомів. При обчисленні радіальних матричний елементів диполь-дипольної взаємодії використано хвильові функції модельного потенціалу Фьюса.Посилання
Valiev, K.A. (2005),«Quantum computers and quantum computations», Phys. Usp., V. 48, No. 1, pp. 1–36.
Gadomsky, O.N., Altunin, K.K. (2000), «Quantum teleportation and resonant transfer of information from one atom to another at arbitrary interatomic distances» [«Kvantovaya teleportatsiya i rezonansnaya peredacha informatsii ot odnogo atoma k drugomu pri proizvol’nykh mezhatomnykh rasstoyaniyakh»], Russian Physics Journal [Izv. Vyssh. Uchebn. Zaved., Fizika], V. 11, pp. 3–8.
Gadomsky, O.N., Voronov, Yu.Yu. (2002), «On a physical implementation of logical operators NOT and CNOT in a two-qubit quantum computer controlled by ultrashort optical pulses», J. Exp. Theor. Phys., V. 94, Iss. 5, pp. 882–891.
Gadomskii, O.N., Kharitonov, Y.Y. (2004), «Quantum computer based on activated dielectric nanoparticles selectively interacting with short optical pulses», Quantum Electronics, V. 34, Iss. 3, pp. 249–254.
Davydov, A.S. (1976), Quantum Mechanics, 2nd Ed., Pergamon Press, Oxford, 704 p.
Lazur, V.Yu., Migalina, S.I., Reitii, A.K. (2009), «The quantum electrodynamic problem of two electrons», Theoret. and Math. Phys., V. 158, Iss. 3, pp. 333–343.
Gadomskii, O.N. (2000), «Two electron problem and the nonlocal equations of electrodynamics», Phys. Usp. V. 43, No. 11, pp. 1071–1102.
Lazur, V.Yu., Myhalyna, S.I., Reity, O.K. (2010), «Interaction of two quasimolecular electrons via the field of virtual photons as a second-order effect of quantum electrodynamics», Phys. Rev. A., V. 81, Iss. 6, pp. 062707(1–10).
Lazur, V.Yu., Reity, O.K., Pavlyk, O.F. (2010), «The generalized Breit operator of the interaction between two quasimolecular electrons in the framework of the third-order effects of quantum electrodynamics», Journal of Physics A., V. 43, No. 17, pp. 175208(1–16).
Lazur, V.Yu., Pavlyk, O.F., Reity, O.K. (2010), «The relativistic operator of interaction of two quasimolecular electrons as a third-order effect of quantum electrodynamics», Theoret. and Math. Phys., V. 165, Iss. 1, pp. 1293–1314.
Lazur, V.Yu., Myhalyna, S.I., Reity, O.K. (2010), «The generalized Breit operator of a longrange type in the framework of the second-order effects of quantum electrodynamics», Int. J. of Mod. Phys. A., V. 25, No. 25, pp. 4775–4800.
Gadomskii, O.N., Nagibarov, V.R., Solovarov, N.K. (1973), «Theory of Radiation from a System of Weakly Interacting Particles», Sov. Phys. JETP, V. 36, No. 3, pp. 426–429.
Gadomskii, O.N., Nagibarov, V.R., Solovarov, N.K. (1976), «Relativistic effects in superradiance processes», Sov. Phys. JETP, V. 43, No. 2, pp. 225–230.
Chang, C.S., Stehle, P. (1971), «Resonant Interaction between Two Neutral Atoms», Phys. Rev. A., V. 4, Iss. 2, pp. 630–640.
Gadomsky, O.N., Altunin, K.K. (1998), «The problem of two electrons in an external field and the method of integral equations in optics», J. Exp. Theor. Phys., V. 87, Iss. 5, pp. 842–854.
Ryabtsev, I.I., Beterov, I.I., Tretyakov, D.B., Entin, V. M., Yakshina. E.A. (2016), «Spectroscopy of cold rubidium Rydberg atoms for applications in quantum information», Phys. Usp. V. 59, No. 2, pp. 196–208.
Landau, L.D., Lifshits, E.M. (1965), Course of Theoretical Physics. V. 3. Quantum Mechanics – Non-Relativistic Theoty, Pergamon Press, London, 616 p.
Akhiezer, A.I., Berestetskiy, V.B. (1981), Quantum Electrodynamics [Kvantovaya elektrodinamika], Nauka, Moscow, 428 p.
Lengyel, V.I., Lazur, V.Yu., Karbovanets, M.I., Yanev, R.K. (1989), Introduction in Theory of Atomic Collisions [Vvedeniye v teoriyu atomnykh stolknoveniy], Vyshcha Shkola, L’vov, 192 p.
Stephen, M.J. (1964), «FirstOrder Dispersion Forces», J. Chem. Phys., V. 40, Iss. 3, pp. 669–673.
Simons, G. (1971), «New Model Potential for Pseudopotential Calculations», J. Chem. Phys. V. 55, Iss. 2, pp. 756–761.
Il’inova, E.Y., Ovsyannikov, V.D. (2008), «Modified Fues potential for many-electron atoms», Optics and Spectroscopy, V. 105, Iss. 5, pp. 647–656.
Bateman, H., Erdélyi, A. (1955), Higher Transcendental Functions (Based on notes left by H. Bateman), Vol. 3, McGraw-Hill, New York, 300 p.
Ovsiannikov, V.D., Glukhov, I.L. (2006), «Lifetime of a Rydberg atom» [«Vremya zhizni ridbergovskogo atoma»], Proceedings of Voronezh State University. Series: Physics. Mathematics [Vestnik VGU. Seriya: Fizika. Matematika], V. 2, pp. 99–106.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).