Порівняння точностей положень геосинхронних об’єктів різним програмним забезпеченням

Автор(и)

  • В. І. Кудак Ужгородський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7494-3093
  • Л. С. Шакун Науково-дослідний інститут «Астрономічна обсерваторія» Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-8690-7468
  • В. М. Періг Ужгородський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-1445-3011
  • В. Є. Саваневич Головна астрономічна обсерваторія, Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8840-8278

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2019.45.134-140

Ключові слова:

Супутник, Координати, Похибки, Ефемериди

Анотація

Визначення точності отриманих положень геосинхронних об’єктів за допомогою різного програмного забезпечення. Метою було оцінити систематичні і випадкові похибки вимірювань за допомогою програмного забезпечення Apex II та CoLiTecSat. Для оцінки точності роботи програмного забезпечення (ПЗ) було вибрано п’ять геосинхронних супутників для яких можна отримати точну координатну інформацію з сервісів міжнародної мережі лазерної віддалеметрії. Використані астрометричні методи досліджень об’єктів, а також математичні методи обробки результатів. Порівняння результатів проводилось за допомогою пакету Kotlin Orbit Estimation Library. Розглянуто відхилення вздовж та впоперек орбіти положень п’яти супутників отриманих за допомогою ПЗ Apex II та CoLiTecSat. Орбіта супутників була обрахована на основі точної ефемериди з міжнародної мережі лазерної віддалеметрії. Випадкові похибки одного вимірювання ПЗ Apex II та CoLiTecSat на представленому матеріалі відрізняються не суттєво. Відмінності в оцінках середньо квадратичного відхилення (СКВ) для телескопу BRC-250M не дозволяють зробити висновок про те, яке ПЗ забезпечує меншу випадкову помилку вимірювань.

Посилання

Ricklefs R.L. Consolidated Laser Ranging Prediction Format Version 1.01 [Електронний ресурс] / R.L. Ricklefs // ILRS report – 2006. – Режим доступу: https://ilrs.cddis.eosdis.nasa.gov/docs/2006/cpf 1.01.pdf.

Crespi M. Global and local reference frames / M. Crespi, A. Mazzoni, G. Colosimo // Rendiconti Lincei. – 2015. – V. 26 (Suppl. 1). – P. 25–31.

Shakun L. S. Features of Kotlin Orbit Estimation Library / L.S. Shakun // Odessa Astronomical Publications. – 2018. – V. 31. – P. 191 – 195.

Devyatkin A. V. Apex I and Apex II software packages for the reduction of astronomical CCD observations / A.V. Devyatkin, D.L. Gorshanov, V.V. Kouprianov, I.A. Verestchagina // Solar System Research. – 2010. – V. 44 (1). – P. 68–80.

Lehmann E.L. Testing statistical hypotheses / E.L. Lehmann, J. P. Romano – Springer Science & Business Media. – 2006. – 408 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-19

Номер

Том 45 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).