Природа хімічного зв’язку в стеклах (As<sub>2</sub>S<sub>3</sub>)<sub>Х</sub>(AsJ<sub>3</sub>)<sub>1-X</sub>

Автор(и)

  • І. Й. Росола Ужгородський національний університет, Україна
  • О. Й. Гецел Ужгородський національний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2015.37.104-110

Ключові слова:

Синтез, склоподібний, рефракція, квазіконстанти, характеристичні енергії

Анотація

Експериментальні результати дисперсії показника заломлення n(λ) стекол (As2S3)Х(AsJ3)1-X описано за допомогою оптико-рефрактометричного співвідношення Борця та визначено ОР-квазіконстанти ηs і характеристичні енергії дисперсії Es. Одержано, що для склоподібного As2S3, який знаходиться на розглядуваному розрізі, найкраще співпадіння з експериментом дав розрахунок по адитивним ковалентним рефракціям елементів, а при 30ч50 мол.% AsJ3 – по кристалічним іонним рефракціям при наступній схемі хімічного зв’язку: As3+S2–J–.

Посилання

Чернов А.П., Дембовский С.А., Кириленко И.А. Диаграммы состояния As2Х3–AsJ3 (X=S,Se) //Изв. АН СССР. Неорган. материалы. –1970. –Т.6, №2. –С.262-265.

Чернов А.П., Дембовский С.А., Махова В.И. Вязкость и структура стекол системы As2S3–AsJ3 // Изв. АН СССР. Неорган. материалы. –1970. –Т.6, №4. –С.823-825.

Борисова З.У., Михайлов В.Н., Кулешина А.Н. Электропроводность иодосодержащих стекол //ЖПХ. –1972. –Т.45, вып.6. –С.1198-1203.

Михайлов В.Н., Байдаков А.Н. Температурная зависимость магнитной восприимчивости стеклообразных AsSeJ и AsSJ //Изв. АН СССР. Неорган. материалы. –1972. –Т.8, №8. –С.1384-1387.

Полтавцев Ю.Г. Рентгенографические исследования AsSJ и AsSeJ в стеклообразном и расплавленном со стояниях // Изв. АН СССР. Неорган. материалы. –1975. –Т.11, №10. –С.1742-1745.

Химинец В.В., Пинзеник В.П., Росола И.И., Зацаринная Т.А., Крамаренко А.Н. Физико-химические, оптические свойства и строение стекол системы As-S-J //УФЖ. –1987. –Т.32, №11. –С.1707-1712.

Росола И.И., Пуга П.П., Химинец В.В., Чепур Д.В. Инфракрасные спектры и спектры деполяризации комбинацион-ного рассеяния света в стеклах системы (As2S3)Х(AsJ3)1-X //Оптика и спектро-скопия. –1983. –Т.55, вып.4. –С.595-599.

Koudelka L., Pisarčik M. Raman spectra and structure of As-S-J system glasses //J. Non-Cryst. Solids. –1984. –V.64, N1. –P.87-94.

Борец А.Н. Соотношение между шириной псевдощели и показателем преломления неметаллических веществ //УФЖ. –1980. –Т.25, №4. –С.680-681.

Бацанов С.С. Структурная рефрактометрия. –М.: Высшая школа, 1979. –302 с.

Пуга П.П., Ковач Д.Ш., Зубань В.А., Борец А.Н. Температурная рефрактометрическая установка на базе оптической делительной головки ОДГ-10 //Метрологическое обеспечение производства и контрольноизмерительная техника. –Ужгород, 1984. –С.43-47.

Иоффе Б.Т. Рефрактометричесие методы химии. –2-е изд. перераб. и доп. –Л.: Химия, 1974. -400 с.

Мосс Т. Оптические свойства полупроводников. –М.: Изд-во Иностр. литерат., 1961. –304 с.

Wemple S.H., Di Domenico M. Behavior of the dielectric constant in covalent and ionic materials. //Phys. Rev. B. –1971. –V.3, No.4. –P.1338-1352.

Wemple S.H. Refractive-index behavior of amorphous semiconductors and glass. //Phys. Rev. B. –1973. –V.7, No.8. –P.3767-3777.

Росола І.Й., Левко І.В. Дисперсійні властивості стекол AsХS1-Х //Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія Фізика. –2013. –Вип.33. –С. 7-14.

Росола И.И. Исследование структуры стеклообразных полупроводников системы Ge-As-S-J методами ИК и КР спектроскопии //Автореф. дис. канд. физ.-мат.наук. –Кишинев, 1985. –20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-07-01

Номер

Том 37 (2015)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).