Фотоіндукована релаксація нанотвердості аморфних плівок Gе<sub>40</sub>Sе<sub>60</sub>
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2015.37.123-127Ключові слова:
Нанотвердість, фотоіндуковані зміни, тонкі плівки, халькогенідні стекла, Ge-As-SeАнотація
Представлено результати досліджень нанотвердості аморфних плівок Ge40Se60 при опроміненні лазерним променем з довжиною хвилі 655 нм. Виявлено експоненційне зменшення нанотвердості плівки Ge40Se60 під час лазерного опромінення та аналогічне зростання нанотвердості до початкового значення після припинення опромінювання. Знайдені числові значення релаксаційних параметрів фотоіндукованих змін нанотвердості. Показана кореляція динаміки фотоіндукованих змін нанотвердості з аналогічним процесом, виявленим при дослідженні “in situ” змін мікротвердості плівки Ge40Se60 при аналогічних умовах експерименту. Отримані результати пояснені у рамках інтрамолекулярної моделі фотоіндукованої пластичності.
Посилання
Д.Г. Семак, В.М. Різак, І.М. Різак. Фото- і термоструктурні перетворення халькогенідів. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 392 с.
Trunov M.L., Bilanich V.S., Polarization dependent photoplastic effect in As50Se50 chalcogenide glasses // Journal of Optoelectronics and Advanced Materials. –2004. - Vol.6, No.1. - Р.157–162.
Кузьма В.В., Біланич В.С., Flachbart K., Lofaj F., Csach K., Різак В.М. Фотоіндуковані зміни мікротвердості аморфних тонких плівок системи Ge-As-Se // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Фізика. -2014. –Вип.36. –С.51–57.
Мешалкин А. Ю. Цифровой метод измерения толщины нанометровых пленок на базе микроинтерферометра МИИ-4. // Электронная обработка материалов. – 2012. – Т.48. №6. – C.114–118.
Биланич В. С., Lofaj F., Flachbart К., Csach К., Кузьма В. В., & Ризак В. М. (2014). Наноиндентирование аморфных пленок системы Ge−As−Se. Физика твердого тела, Т.56. -№6. -С.1118-1122.
Трунов М. Л., Биланич В. С., Дуб С. Н. (2008). Исследование фотопластического эффекта в стеклообразных полупроводниках методом циклического наноиндентирования. Физика твердого тела, Т.50. -№11. -С.1978-1983.
Биланич В. С., Кикемезей С. С., Ризак И. М., Ризак В. М. Исследование динамики и механизмов деформирования тонких халькогенидных пленок As(Ge)2Se3 методом наноиндентирования // Физика твердого тела. – 2011. –Т. 53. – №11. -c.2200-2203.
Trunov M.L., Lytvyn P.M., Nagy P.M., Dyachyns’ka O.M. Real-time atomic force microscopy imaging of photo-induced surface deformation in AsxSe100−x chalcogenide films // Applied Physics Letters. - 2010. V.96. - №11. – Р.111908.
Bilanych V., Komanicky V., Feher A., Kuzma V., Rizak V. Electron-beam induced surface relief shape inversion in amorphous Ge4As4Se92 thin films // Thin Solid Films. – 2014. – 571. – Р.175-179.
Біланич В.С., Онищак В.Б., Різак І.М., Чах K., Флахбарт K., Різак В.М. Дослідження стекол GexAsySe100-x-y методом диференціальної скануючої калориметрії // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Фізика. – 2009. – Вип. 25. – С.24-30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
