ЧАС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ КІБЕРЗАХИСТУ ДЕРЖАВИ

Автор(и)

  • Володимир Хорошко
  • Юлія Хохлачова
  • Наталія Вишневська

Анотація

У статті проведено аналіз літератури, який показує відсутність у теперішній час єдиного підходу до комплексного вирішення проблеми синтезу математичних моделей та алгоритмів визначення часу прийняття рішень у системі як захисту, так і кіберзахисту інформації. Також проаналізовано дослідження етапу щодо визначення допустимих термінів вирішення інформаційно залежних задач систем кіберзахисту інформації з урахуванням взаємозв’язків директивних термінів вирішення задач і завдання інформаційних залежностей між ними, визначено допустимі інтервали обробки та передачі інформації по мережі при забезпеченні функціонування систем кіберзахисту інформації. Наведено результати, які можуть бути використані при розробці ефективних алгоритмів визначення часу прийняття рішень на основі математичних моделей для систем підтримки прийняття рішень системою кіберзахисту інформації, а також для моделювання складних технічних систем та оцінки ефективності використання різних інформаційно-обчислювальних систем.

Ключові слова: кібербезпека, кіберзахист, кібератаки, система кіберзахисту, інформаційний захист, захист держави, кіберпростір, канали зв’язку.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Як цитувати

Хорошко, В., Хохлачова, Ю., & Вишневська, Н. (2024). ЧАС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ КІБЕРЗАХИСТУ ДЕРЖАВИ. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави, (1-3 (34-36), 149–157. вилучено із https://journals.uran.ua/ispss/article/view/291612

Номер

№ 1-3 (34-36) (2022): Інформаційна безпека людини, суспільства, держави

Розділ

ФОРМИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ, ОЦІНЮВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАГРОЗ ІНФОРМАЦІЙНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Володимир Хорошко, Юлія Хохлачова, Наталія Вишневська

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Редакційна колегія, автори і рецензенти журналу беруть на себе зобов'язання дотримуватися міжнародних етичних стандартів і принципів, заснованих на Кодексі Комітету з етики наукових публікацій.

Щоб уникнути недобросовісної видавничої практики (плагіату, незаконного привласнення чужих ідей, фальсифікації даних, навмисних спотворень і т.п.), а також для підтримки високої якості наукових публікацій редакція залишає за собою право відхилити публікацію статті в разі порушення зазначених нижче норм.