ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ

Анотація

Предметом дослідження в статті є теоретичні засади формування та розвитку категорії соціальної безпеки регіону. Мета роботи – проаналізувати передумови формування соціальної безпеки, розкрити хронологію формування поняття соціальної безпеки з позиції міжнародного досвіду та провести етимологічний, морфологічний аналіз поняття соціальної безпеки. В статті вирішуються наступні завдання: дослідити теоретичні аспекти формування концепції соціальної безпеки, визначити особливості та основні напрями її розвитку; обґрунтувати підходи до дослідження соціальної безпеки; провести етимологічний аналіз поняття соціальної безпеки. Використовуються такі методи: метод аналізу та синтезу, класифікаційно-аналітичний метод, абстрактно-логічний метод, історико-ретроспективний аналіз та узагальнення. Отримано наступні результати: проведено систематизацію визначень зарубіжних і українських науковців; морфологічний аналіз дав змогу визначити теоретико-методологічні ознаки цього поняття. Обґрунтовано  складові соціальної безпеки: макрорівень, мезорівень та мікрорівень. Визначені ключові ідеї концепції соціальної безпеки, які закладено у міжнародні та державні нормативно-правові акти. Доведено, що  відображення положень концепції соціальної безпеки у міжнародних документах вплинуло на практичне втілення розробок у соціальній політиці різних країн світу. Дослідження рівнів соціальної безпеки дозволило виділити мікрорівень, або особистісний рівень людської безпеки. На основі концепції соціальної безпеки, визначено тенденції та результати соціальних та економічних процесів, поєднуючи при цьому систему цілей, завдань, дестабілізуючих та стабілізуючих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища. Висновки: Проведений аналіз соціальної безпеки довів необхідність зосередження уваги держави на питаннях соціальної захищеності, а саме інтересів, свобод, збереження і розвитку людського потенціалу, забезпечення гідного та високого рівня життя незалежно від віку, статі, рівня доходів населення. Для оцінювання рівню та стану соціальної безпеки запропоновано застосовувати інструментальний, ситуативний, статичний, процесний, системний та  функціональний підходи. Концепція соціальної безпеки доповнена сучасними дослідженнями людського капіталу, людського розвитку, регіональної економіки.