ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЧЕТВЕРТОГО ЕТАПУ АКУСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДЛЯ ПРИМІЩЕНЬ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2021.17.041Ключові слова:
акустична експертиза, об'єктивні характеристики звукового поля, критерії оцінки акустики приміщенняАнотація
Предметом дослідження в статті є методологія проведення експертизи приміщень з метою створення оптимальних акустичних умов в залежності від призначення приміщення. Мета – підвищення якості проведення всіх етапів акустичної експертизи з урахуванням приміщень, для яких існують особливі вимоги до якості переданого контенту або для яких є особливості у формуванні звукового поля. Для досягнення поставленої мети, авторами в статті запропонована нова послідовність проведення етапів акустичної експертизи, а саме, використання завершального (четвертого) етапу в якості першого. Така послідовність проведення етапів вимагає вирішення декількох завдань: визначення умов проведення досліджень з урахуванням специфіки приміщення і контенту; вибір апаратно-програмного комплексу для проведення досліджень; визначення інформативних критеріїв оцінки акустики приміщення з урахуванням всіх його особливостей; обробка та аналіз отриманих результатів. Застосування такого підходу до етапів акустичної експертизи було розглянуто на прикладі залу засідань, для якого були присутні вимоги до високої якості мовного контенту, в залі вже використовувалася система звукопідсилення, були особливості у формуванні звукового поля. Авторами в статті описані рішення всіх поставлених завдань для досліджуваного приміщення. Отримані результати дозволили проаналізувати об'єктивні характеристики звукового поля та виявити причини низької якості передачі мовного контенту не тільки при акустичному розрахунку, але при використанні існуючої систем звукопідсилення (електроакустичний розрахунок). Висновки. Запропонована послідовність проведення етапів акустичної експертизи дає можливість виявити "проблемні" місця в формуванні звукового поля і/або визначити можливі шляхи вирішення ще до початку етапів перевірки існуючих архітектурно-будівельних рішень і розробки технічного завдання на конструкції огороджувальних поверхонь і заходів по створінь оптимальних акустичних умов.
Посилання
Russo, D., Ruggiero, A. (2019), "Choice of the optimal acoustic design of a school classroom and experimental verification", Applied Acoustics, Vol. 146, Р. 280–287. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2018.11.019
Barteld, N. J., Postma, S. J., Brian, F. G. K. (2018), "Pre-Sabine room acoustic design guidelines based on human voice directivity", The Journal of the Acoustical Society of America, No. 143, Р. 2428–2437.
Shirzhetsky, H. A., Borisov, L. A. (2002), "Acoustics of halls" ["Akustika zal'nykh pomeshcheniy"], The magazine Scene, No. 2, Р. 21.
Anert, V., Stephen, F. (2003), Sound amplification technique. Theory and practice [Tekhnika zvukousileniya. Teoriya i praktika], Ed. OOO PKF Lerusha, 416 p.
ISO 3382:2009 (2009), Acoustics - Measurement of room acoustic parameters. Part 1: Performance spaces.
ISO 3382-3:2012 (2009), Acoustics - Measurement of room acoustic parameters. Part 3: Open plan offices Performance spaces.
ISO 3382-1:2009 (2009), Acoustics - Measurement of room acoustic parameters. Part 1: Per formance spaces.
DBN B.2.2-16-2005 (2005), Buildings and structures. Cultural, entertainment and leisure facilities. State Construction Committee of Ukraine, Kiev.
Ahnert, W., Schmidt, W. (2005), "Fundamentals to perform acoustical measurements", P. 1–49.
Ahnert, W., Schmidt, W. (2005), EASERA, Users Manual, 212 p.
Usik, V. V., Zubchenko, D. S. (2014), "Development of a hardware-software complex for measurement of objective parameters of room acoustics" ["Razrabotka apparatno-programmnogo kompleksa dlya izmereniya ob"ektivnykh parametrov akustiki pomeshcheniya"], Scientific and technical journal "Technology of instrument making", Special issue, P. 36–40.
Usik, V. V, Myagkiy, I. G. (2017), "The use of the first two stages of acoustic examination of auditoriums on the example of a drama theater for 500 seats", Scientific and technical journal "Information and control systems for railway transport", No. 5, P. 26–34.
Poroshin, S. M., Usik, V.V. (2017), "Methods of conducting acoustic examination and architectural and construction solutions for auditoriums on the example of a drama theater for 500 seats" ["Metodika provedeniya akusticheskoy ekspertizy i arkhitekturno-stroitel'nykh resheniy dlya zritel'nykh zalov na primere dramaticheskogo teatra na 500 mest"], Collection of scientific works VI International Radio-Electronic Forum "Applied Radio Electronics. Status and Prospects of Development", P. 125–130.
Poroshin, S. M., Usik, V.V. (2018), "Methodology for assessing the acoustic properties of auditorium rooms" ["Metodologiya otsenki akusticheskikh svoystv pomeshcheniy zritel'skikh zalov"], World Science, No. 1 (29), Vol. 1, P. 8–15.
Usik, V. V. (2018), "The hardware-software complex for measuring sound field characteristics in a room at the final stage of the acoustic examination", Metrology and metrology assurance 2018. Procttdings of the 28 International scirntific symposium. Sozopol, Р. 233–236.
Poroshin, S., Usik, V., Butova, O. (2019), "Features of the application of the methodology for assessing the acoustic properties of the sound field for spectator rooms", XXIX International Scientific Symposium Metrology and Metrology Assurance 2019 (MMA 2019) Sozopol, P. 145–149. DOI: https://doi.org/10.1109/MMA.2019.8936027
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
