СИСТЕМНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМ ТЕХНОСФЕРИ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2021.17.091Ключові слова:
системно-інформаційний підхід, дискретно-імовірнісна інформація, невизначеність, планківські одиниціАнотація
Предметом дослідження в статті є системно-інформаційний підхід до невизначеності параметрів процесів і систем техносфери як один із наукових напрямків використання теорії інформації в метрології та інших наукових напрямків. В основі системно-інформаційного підходу лежить визначення поняття терміна "інформація" властивостей системи, її зміст і значення. Вирішення базового в метрології завдання отримання "інформації" кількісної характеристики істинного значення властивостей об’єктів і явищ, які розкривають закономірності навколишнього середовища, є складною науковою проблемою. Інструментом для отримання інформації про властивості системи є процес вимірювання. Один із напрямків розвитку теорії вимірювань є концепція невизначеності. Мета роботи – дослідження нетрадиційних рішень завдань техніко-кібернетичних систем на основі системно-інформаційного підходу до невизначеності параметрів процесів і систем техносфери. В статті вирішуються наступні завдання: провести аналіз оцінювання параметрів технологічних процесів та систем на основі системно-інформаційного підходу; розробити системно-інформаційні методи і алгоритми ефективного використання дискретно-імовірнісної інформації в техніко-кібернетичних системах; розробити принципи та підходи використання системно-інформаційної оцінки невизначеності планківських одиниць, використання системно-інформаційного моделювання в різних наукових напрямках. Використовуються такі методи: системно-інформаційний підхід до процесів і систем, методологія системно-інформаційного моделювання вимірюваної величини; системно-інформаційна методологія оцінювання вимірюваної величини і невизначеності. Отримано наступні результати: розроблено системно-інформаційну методику визначення точності вимірювання номінального параметру, яка забезпечує максимальну інформативність непрямого контролю за пов’язаними з ним незалежними параметрами; розроблені системно-інформаційні алгоритми ефективного використання дискретно-імовірнісної інформації в техніко-кібернетичних системах; розроблено системно-інформаційну методику розрахунку планківського енергетичного еквіваленту технічних показників виробу; сформульований принцип розрахунку ефективності виготовлення виробу на основі планківського енергетичного еквіваленту фізичних величин. Висновки: Вирішення поставлених завдань дає можливість з інформаційного куту зору дослідити закономірності етапів життєвого циклу техніко-кібернетичних систем і закони перетворення і збереження.
Посилання
Samorodov, N. V. (2009), "Chance for survival, or Engineering ecology and management of the technosphere", Biology, No. 21.
Lutskiy, S. V. (2008), Theoretical foundations of the system-information approach to technological processes and systems : Monograph, 238 p.
Ruzhentsev, I. V., Lutskiy, S. V. (2016), "The world of discrete-imovirnoy information during the previous processes of systems", Metrology and Priladi, Р. 43–46.
Gustav, O., Dzhanguindo P. (2001), Digital Automation and Control Systems, St. Petersburg, 557 p.
Hartley, R. L. (1959), Information Transmission: Information Theory and Its Applications, 325 p.
Shannon, K. (1963), Works on information theory and cybernetics, 830 p.
Lutskiy, S. V. (2016), "Evidence about the restoration of copyright for TV", System-informatsionnyy pidhid to the processes of that systems, State Service of Intellectual Power of Ukraine, No. 63746, Issue on January 22.
Finkelstein, L. (1982), Theory and Philosophy of Measurement : HendBook of measurement Science. Vol. 1, Edited By P. H. Sydenham, 412 p.
Zakharov, I. P., Kukush, V. D. (2002), Measurement uncertainty theory : Textbook, Manual, 256 p.
Kolmogorov, A. N, Fomin, S. V. (1989), Elements of the theory of functions and functional analysis : Textbook for universities 6th ed. rev., 624 p.
Tsіdelko, V. D., Yaremchuk, N. A. (2002), Processing of the data and giving the result to the result : Monograph, 176 p.
Pavlenko, Y. F., Kondrashov, S. І., Nezhmakov, P. I., Maslova, N. M. (2013), Introduction to Quantum Metrology : Navch. posib / for ed. Pavlenka Yu. F., 148 p.
Planck, M. (1990), Permanent observer of the Prussian Academy of Sciences -1899, P. 440 annealing of Phzsik, Vol. 1, P. 69.
Kononogov, S. A. (2008), Metrology and fundamental physical constants, 269 p.
Tomilin, K. A. (2002), "Planck quantities – 100 years of quantum theory. History. Physics. Philosophy", Proceedings of the International Conference, NIA-Priroda, P. 105–113.
Nogin, V. D. (2020), Set and the Pareto principle, SPb : Publishing and Printing Association of Higher Educational Institutions, 100 p.
Ed. Kosilova, A. G., Meshcheryakova, R. K. (1985), Handbook of a technologist of a mechanical engineer, In 2 volumes C74 T1, 4th bridle, rev. and add., 656 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
