МОДЕЛЬ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Анотація

Предметом дослідження в статті є створення моделі оцінки ризиків виробничого травматизму як фактору безпосереднього впливу на стан та характер відносин між роботодавцем та найманим працівником. Мета – побудова моделі оцінки ризиків виробничого травматизму в підсистемі кадрового управління системи прийняття рішень з організації діяльності промислового підприємства. Завдання: розробити економіко-математичну модель, яка дозволяє дослідити розподіл ризиків виробничого травматизму всередині дії трудового договору. Використовуються загальнонаукові методи системного, структурного аналізу і специфічні методи прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності. Отримано такі результати. У статті надана концептуальна модель прийняття рішення щодо управління ризиками виробничого травматизму особі, яка відповідальна за кількісне обґрунтування еквівалентності фінансових відносин між адміністрацією промислового підприємства, як стороною трудового договору, та робітником в частині мінімізації наслідків виробничого травматизму. Виокремлено ключові фактори впливу на процес та характер цих відносин з точки зору рухливості рівня травматизму на протязі дії трудового договору. Запропоновано врахування ризиків виникнення нестандартних виробничих ситуацій в калькуляції собівартості робіт (послуг) в розрізі визначених факторів впливу та у часі, яке дозволяє запобігати використанню випадкових подій в якості інструменту непередбачених витрат невиробничого характеру, а також утримання відповідальності підприємства в межах грошового фонду, відповідного до взятих на себе за трудовим договором зобов'язань. Висновки. При проведенні аналізу і побудові моделі, яка дозволяє здійснювати чисельну оцінку розподілення ризиків виробничого травматизму всередині трудового договору, на базі власної статистики підприємства по виробничому травматизму виявлений ряд показників, які мають істотний вплив на прийняття рішень щодо організації виробничої діяльності підприємства в частині мінімізації наслідків виробничого травматизму. Надані рекомендації щодо використання отриманих результатів для більш точної оцінки і прогнозування руху основних виробничих процесів на протязі року. Отримані результати можуть бути використані для більш точного визначення зобов’язань роботодавця за трудовим договором в частині відшкодувань, які обумовлюються об’єктивно існуючим рівнем виробничого травматизму.