ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ ПРОЕКТУ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ КОРИСНОСТІ

Автор(и)

  • Nataliia Kosenko Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0002-5942-3150
  • Iryna Kadykova Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0002-3189-7231
  • Roman Artiukh Державне підприємство "Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості", Україна https://orcid.org/0000-0002-3189-7231

DOI:

https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.1.053

Ключові слова:

формування команди проекту, функція корисності, багатокритеріальна оптимізація

Анотація

Предметом вивчення в статті є математичні моделі для вирішення окремих завдань підбору кандидатів при формуванні команди проекту. Мета - побудова області компромісів для безлічі окремих критеріїв підбору кандидатів та формування інтегральної оптимізаційної функції у вигляді функції корисності, для вибору кращих альтернатив. Завдання: побудова наближеної області компромісів для вирішення однокритеріальних оптимізаційних задач; вибір функції корисності часткових критеріїв; використання загальних принципів застосування теорії корисності для вирішення кадрових завдань; вибір найкращого варіанту, на основі методів багатокритеріального оцінювання і оптимізації; визначення ступеня важливості окремих критеріїв; аналіз особливостей завдань багатокритеріального оцінювання в задачах управління людськими ресурсами. Використовуваними методами є методи багатокритеріального оцінювання і оптимізації, функція корисності. Отримані такі результати. Розглянуто задачу оцінки відносної важливості окремих критеріїв, що входять до функції корисності. Описана процедура визначення наближеної області компромісів з урахуванням безлічі особистісних і психологічних характеристик шляхом послідовного вирішення однокритеріальних оптимізаційних задач по кожному окремому критерію. Розглянуто задачу формування інтегральної багатокритеріальної функції для вибору кращих альтернатив. Проаналізовано особливості використання загальних принципів теорії корисності для вирішення кадрових задач. Сформульовано функція багатокритеріальної оптимізації у вигляді моделі корисності часткових критеріїв. Сформульована загальна задача оцінювання та формування трудових ресурсів з урахуванням професійних і особистісно-психологічних властивостей кандидата. Висновки. У статті  розглянуто задачу формування команди проекту. Розглянуто етапи формування команди. Описана процедура визначення наближеної області компромісів із урахуванням безлічі особистісних і психологічних характеристик шляхом послідовного вирішення однокритеріальних оптимізаційних задач за кожним окремим критерієм. Сформульовано функція багатокритеріальної оптимізації у вигляді моделі корисності часткових критеріїв. Запропоновано метод підбору та оцінки кадрів для планованих проектів, в основу якого покладена процедура пошуку кандидатів до складу команди нового проекту зі складу виконавців аналогічних робіт в проектах минулих років.

Біографії авторів

Nataliia Kosenko, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

доцент кафедри управління проектами у міському господарстві і будівництві

Iryna Kadykova, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

доцент кафедри управління проектами у міському господарстві і будівництві

Roman Artiukh, Державне підприємство "Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості"

директор

Посилання

Sidorenko, A. V., Marchenko, E. M. (2016), "Personnel management tasks in the development and implementation of the project", Economics and management in the XXI century: development trends ["Zadachi upravlenija personalom pri razrabotke i realizacii proekta", Jekonomika i upravlenie v XXI veke: tendencii razvitija], No. 27, pp. 99-102.

Kosenko, N. V., Artyukh, R. V. (2016), "Automation methods of evaluation, selection and team building project on the basis of characteristics set", Systems of control, navigation and communication ["Avtomatyzatsiya metodiv otsinky, vidboru ta formuvannya komandy proektu na pidstavi mnozhyny kharakterystyk", Systemy upravlinnya, navihatsiyi ta zv"yazku], No. 2 (38), pp. 104-107.

Rozhkov, M., Cheung, B., Tsui, E. (2013), Project Context and its Effect on Individual Competencies and Project Team Performance, International Conference on Intellectual Capital and Knowledge Management and Organizational Learning, Academic Conferences International Limited, 602 p.

Baykasoglu, A., Dereli, T., Das, S. (2007) "Project team selection using fuzzy optimization approach", Cybernetics and Systems: An International Journal, Vol. 38, No. 2, pp. 155-185.

Fedorchenko, S. G., Dolgov, Ju. A., Kirsanova, A. V., Mencher, Je. M., Pomjan, S. V., Nizhegorodova, M. V., Andrianova, E. I., Koloskova, E. V., Kolegov, A. V., Bashkatov, A. M. Fedorchenko S.G. (ed.) (2011), Generalized utility function and its applications, publishing house of Transnistria University, Tiraspol, 196 p.

Horlachuk V., Yenal'yev M. (2013), "The development of the theory of expected utility", Economist ["Rozvytok teoriyi ochikuvanoyi korysnosti", Ekonomist], No. 3, pp. 49-50.

Mikoni, S. V. (2013), "Estimation of utility alternatives as the final stage of their multicriteria optimization" Proceedings of SPIIRAS ["Ocenivanie al'ternativ po poleznosti kak zavershajushhij jetap ih mnogokriterial'noj optimizacii", Trudy SPIIRAN], Vol. 8, No. 31, pp. 6-19.

Kosenko, N. V. (2012), "Formalized representation of the task of forming a project team", Systems of control, navigation and communication: scientific research journal Central Scientific - Research Institute of Navigation and management ["Formalizovannoe predstavlenie zadachi formirovanija proektnoj komandy", Systemy upravlinnya, navihatsiyi ta zv"yazku: zbirnyk naukovykh prats' Tsentral'noho naukovo – doslidnoho instytutu navihatsiyi i upravlinnya], Kyiv, No. 3 (23), pp. 138-141.

Dotsenko, N. V., Kosenko, N. V. (2012), "Comparative identification of the parameters of the multifactorial estimation model", Systems of control, navigation and communication: scientific research journal Central Scientific - Research Institute of Navigation and management ["Komparatornaja identifikacija parametrov modeli mnogofaktornogo ocenivanija", Systemy upravlinnya, navihatsiyi ta zv"yazku: zbirnyk naukovykh prats' Tsentral'noho naukovo – doslidnoho instytutu navihatsiyi i upravlinnya], Kyiv, Vol. 2, No. 1 (21), pp. 140-143.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kosenko, N., Kadykova, I., & Artiukh, R. (2017). ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ ПРОЕКТУ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ КОРИСНОСТІ. СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОМИСЛОВОСТІ, (1 (1), 53–57. https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.1.053

Номер

№ 1 (1) (2017)

Розділ

Технічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Nataliia Kosenko, Iryna Kadykova, Roman Artiukh

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.