ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИСОКОШВИДКІСНОГО ФРЕЗЕРУВАННЯ ТОНКОСТІННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДЕТАЛЕЙ СКЛАДНОЇ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ФОРМИ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.2.023Ключові слова:
тонкостінний елемент, пружна система, коливання, високошвидкісна обробка, точка врізанняАнотація
Тонкостінні елементи складної геометричної форми широко застосовуються в авіакосмічній та інших галузях промисловості. Отримують їх різними методами механічної обробки на сучасних верстатах з числовим програмним управлінням. Основними факторами при виготовленні деталей є продуктивність і якість обробки. Предметом даного дослідження є вібрації при високошвидкісному фрезеруванні тонкостінних елементів деталей складної геометричної форми. Мета статті - визначення можливості підвищення ефективності високошвидкісного фрезерування тонкостінних деталей шляхом знаходження вібростійких умов обробки. Для досягнення мети поставлені і реалізовані наступні завдання: розгляд особливостей високошвидкісного фрезерування тонкостінних елементів деталей зі складною геометричною формою, розробка методики дослідження процесу фрезерування, виявлення стабільних умов обробки при високошвидкісному фрезеруванні тонкостінних елементів деталей. Використано методи фіксації коливань в процесі обробки і статистичного аналізу експериментально отриманих результатів. Отримані наступні результати: для вивчення процесу фрезерування тонкостінних елементів деталей запропонована конструкція експериментального стенду, методика отримання кількісної характеристики умов фрезерування, яка ґрунтується на визначенні положення деталі в момент врізання зуба фрези, виявлені стабільні умови обробки при високошвидкісному фрезеруванні тонкостінних елементів деталей. Висновки. Експериментально доведено визначальна роль частоти обертання шпинделя в досягненні низького рівня вібрацій, в умовах високошвидкісного фрезерування в вібростійкого діапазоні частот обертання шпинделя можливо як збільшення радіальної глибини, так і збільшення подачі без втрат в якості обробки.
Посилання
Kudinov, V. A. (1955), The theory of vibration during cutting (friction). Advanced engineering technology: Sat. scientific. tr. Moscow: AN SSSR. Р. 631-643.
Tlusty, J. (1963), The Stability of Machine Tools Against Self-Excited Vibrations in Machining. M. Polacek. ASME International Research in Production Engineering. Р. 465-474.
Tobias, S. A. (1958), The Chatter of Lathe Tools Under Orthogonal Cutting Conditions. Trans. of ASME. Vol. 80. P. 1079-1088.
Tobias, S. A. (1965), Machine Tool Vibration. Wiley. N.Y.
Koenigsberger, I., Tlusty, J. (1970), Structures of Machine Tools. Pergamon Press.
Merritt, H. E. (1965), Theory of Self-Excited Machine Tool Chatter. ASME Journal of Engineering for Industry. Vol. 87. Р. 447-454.
Tlusty, J. (1986), Dynamics of high-speed milling. Journal of Engineering for Industry 108. Р. 59-67.
Tlusty, J. Ismail, F. (1983), Special aspects of chatter in milling. Journal of Vibration, Acoustics, Stress, and Reliability in Design 105. Р. 24-32.
Shridar, R., Hohn, R. E., Long, G. W. (1968), A general formulation of the milling process equation. Journal of Engineering for Industry 90. Р. 317-324.
Altintas, Y., Lee, P. (1996), A general mechanics and dynamics model for helical end mills. Annals of the CIRP 45(1). Р. 59-64.
Smith, S., Tlusty, J. (1991), An overview of modelling and simulation of the milling process. ASME Journal of Engineering for Industry 113. Р. 169-175.
Pat. 94974 Ukraine, IPC (2006) G01H11 / 00; G01M7 / 02, Casing for study of oscillations in finite cylindrical milling of thin-walled elements of parts. Logominov V. O., Germeshev A. I., Dyad S.I., Kozlova O. B.; Applicant and patent holder Zaporizhzhya National Technical University. u 201405981 application. June 2, 2014; has published Dec 10, 2014, Bul. No. 23
Vnukov, Yu. N. (2011), Bench for the study of mechanical oscillations in the milling of ladder parts at the end milling. Cutting and tools in technological systems: Int. scientific-techn. Sat. Kharkov: NTU "KhPI". Issue. 80. P. 32-37.
Germashev, A. I., Dyadya, S. I., Kozlova, Y. B., Vnukov, Yu. N. (2015), Device for studying the conditions of contacting the tool with a workpiece for cylindrical milling of thin-walled parts. "Surface Engineering and Renovation of Products": abstracts of the report of the 15th International Scientific and Technical Conference, 01-05 June 2015, Zatoka. K.: ATM of Ukraine. P. 45-47.
Vnukov, Yu. N. Germashev, A. I., Dyadya, S. I., Kozlova, Y. B. (2015), Method for determining the conditions for contacting the tool with a thin-walled part at its end milling. Cutting and tools in technological systems: Intern. scientific-techn. Sat. Kharkov: NTU "KhPI". Vol. 85. P. 48 - 55.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Anton Germashev, Victor Logominov, Yelena Kozlova, Vladimir Krishtal
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
