МЕТОД ПРЕДСТАВЛЕННЯ ОЦІНКИ РЕІНЖИНІРИНГУ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОЕКТНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.034Ключові слова:
програмна система, реінжиніринг, передпроектні дослідження, проектування, еволюційна спіраль, годограф, проектні коефіцієнти, коефіцієнт автоматизації, коефіцієнт схожості компонентів, компоненти повторного використанняАнотація
Предметом роботи є проектні коефіцієнти, що уводяться до моделі реінжинірингу програмної системи. Мета роботи. Сформувати метод представлення проектної оцінки реінжинірингу програмних систем, на підставі якого приймається остаточне рішення щодо доцільності виконання реінжинірингу. Одним з головних завдань інженерії програмного забезпечення є створення теоретичних і прикладних основ швидкої та якісної побудови складних систем з більш простих програмних елементів, які виконано у сучасних мовах програмування. Фактично рішення цього завдання здійснюється шляхом збирання, об’єднання або інтеграції різнорідних програмних ресурсів та компонентів повторного використання, що включають модулі, бібліотеки та програмні реалізації деякої складної програмної системи. За сучасними світовими тенденціями проектування програмного забезпечення: програмні системи повинні бути такими, що розвиваються та еволюціонують. Завданням статті є дослідження впливу проектних коефіцієнтів, що уводяться до моделі реінжинірингу програмної системи, на відповідність до фактичних статистичних даних вже реально виконаних проектів з реінжинірингу програмних систем. Методи.У статті знайшла свій розвиток методологія Бома, продовження якої відображене у формуванні аналітичних моделей із запропонованими змінами та пропозиціями щодо гнучкості побудови на етапі передпроектного аналізу. До моделей уведено проектні коефіцієнти, що являють собою удосконалення уявлень оцінки проектів за методом проектних точок Карнера та методом констант Якобсона із доданими доповненнями та розширеннями. Візуалізація моделей спирається на методи побудови спіральних моделей Архімеда, векторного представлення годографів Гамільтона та Михайлова, а метод обліку запланованого часу базується на проектних діаграмах Ганта. Результати: отримано метод за яким до раніш сформованих моделей реінжинірингу програмних систем, уведено проектні коефіцієнти, що дозволяють підвищити точність оцінки реінжинірингу, яка виражена у зменшенні середнього значення відносної похибки щодо фактичного часу його виконання. Висновки. До наукової новизни віднесено наступні положення щодо реінжинірингу програмних систем: удосконалено моделі візуалізації витрат за рахунок уведення коефіцієнтів автоматизації та схожості компонентів, які дозволить вносити зміни до конфігурації відповідних годографів. Реінжиніринг програмних систем дозволить: подолати протиріччя між темпами розвитку науки, техніки й процесів проектування; підвищити ефективність технічного супроводу; скоротити експлуатаційні витрати.
Посилання
1. Blum, B. "Software engineering: a holistic view", available at :https://dl.acm.org/citation.cfm?id=SERIES9569.128915 (last accessed 23.02.2019).
2. Cohn, M. (2005), Agile Estimating and Planning, Prentice Hall, NY, 368 p.
3. Klein, M. "Reengineering methodologies and tools. A Prescription for Enhancing Success", available at : https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10580539408964633 (last accessed 23.02.2019). DOI: https://doi.org/10.1080/10580539408964633.
4. Karner, G. (1993), Resource Estimation for Objectory Projects : project report, Objective Systems, SF AB, 9 p.
5. Velykodniy, S. S., Tymofieieva, O. S., Zaitseva-Velykodna, S. S. (2018), "The calculation method for indicators project estimation in the implementation of software systems re-engineering" ["Metod rozrakhunku pokaznykiv otsinky proektu pry vykonanni reinzhynirynhu prohramnykh system"], Radio Electronics, Computer Science, Control, No. 4, P. 135–142. DOI: https://doi.org/10.15588/1607-3274-2018-4-13.
6. Hammer, M., Champy, J. "Reengineering the corporation: A manifesto for business revolution",available at : https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0007681305800643?via%3Dihub (last accessed 23.02.2019). DOI: https://doi.org/10.1016/S0007-6813(05)80064-3.
7. Grover, V., Malhotra M., "Business process reengineering: A tutorial on the concept, evolution, method, technology and application", available at :https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0272696396001040 (last accessed 23.02.2019). DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-6963(96)00104-0.
8. Manganelli, R., Klein, M. "The Reengineering Handbook: A Step-by-Step Guide to Business Transformation", available at : https://www.researchgate.net/publication/304544531_The_Reengineering_Handbook_A_Step-by-Step_Guide_to_Business_Transformation (last accessed 23.02.2019). DOI: https://doi.org/10.1097/01445442-199503000-00011.
9. Jacobson, I., Ericsson, M., Jacobson, A. "The Object Advantage: Business Process Reengineering with Object Technology. ACM Press", available at : http://eaststemcell.com/ files/storage.cloud.php?id=MDIwMTQyMjg5MQ== (last accessed 23.02.2019).
10. O’Reily, T. "Open Source Paradigm Shift by Tim O’Reilly", available at:http://archive.oreilly.com/pub/a/oreilly/tim/ articles/paradigmshift_0504.html (last accessed 23.02.2019).
11. Velykodniy, S. S. (2014), "The reengineering problem of ensures types CAD/CAM/CAE-systems" ["Problema reinzhiniringa vidov obespecheniya sistem avtomatizirovannogo proektirovaniya"], Control Systems and Computers, No. 1, P. 57–61, 76.
12. Boehm, B. "Software Risk Management",available at : https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F3-540-51635-2_29 (last accessed 23.02.2019). https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier">DOI: https://doi.org/10.1007/3-540-51635-2_29.
13. Velykodniy, S. S. (2014), "The methodological bases of reengineering CAD/CAM/CAE-systems" ["Metodologicheskie osnovy reinzhiniringa sistem avtomatizirovannogo proektirovaniya"], Control Systems and Computers, No. 2, P. 39–43.
14. Boehm, B. (2000), Spiral Development: Experience, Principles and Refinements : special Report, CMU, SEI-2000-SR-008, 37 p.
15. Boehm, B. A (1986), "Spiral Model of Software Development and Enhancement", ACM SIGSOFT Software Engineering Notes, Vol. 11, Issгу 4, P. 14–24. DOI: https://doi.org/10.1145/12944.12948.
16. Selby, R. W. (2017), Software Engineering: Barry W. Boehm's Lifetime Contributions to Software Development, Management and Research, John Wiley & Sons, New Jersey, 818 p.
17. Anda, B. (2015), "Effort Estimation of Use Cases for Incremental Large-Scale Software Development", 27-th International Conference on Software Engineering, 15–22 may : proceedings, MO, St. Louis, P. 303–311.
18. Carroll, E. R. (2005), "Estimating Software Based on Use Case Point", OOPSLA '05 : Companion to the 20th annual ACM SIGPLAN conference on Object-oriented programming, systems, languages, and applications: proceedings, CA, San Diego, P. 257–265. DOI: https://doi.org/10.1145/1094855.1094960.
19. Clemmons, R. (2016) "Project Estimation with Use Case Points", Cross Talk, Vol. 2, Issue February, P. 18–22.
20. Nevlyudov, I. Sh., Velykodniy, S. S., Omarov, M. A. "Using CAD / CAM / CAE / CAPP when forming control programs for CNC machines" ["Ispol'zovanie CAD/CAM/CAE/CAPP pri formirovanii upravlyayushchikh programm dlya stankov s ChPU"], Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 2, Issue 2 (44), P. 37–44.
21. Velykodniy, S (2015), "Reengineering of SCADA-systems by shipping energy plants ["Reinzhiniring sistem monitoringu ta distantsiynogo upravlinnya sudnovimi energetichnimi ustanovkami"], 22th International Conference "Automatic 2015", 10–11 sep. : proceedings, Odessa, P. 133–134.
22. Velykodniy, S. S. (2019),"The idealized models of software systems reengineering" ["Idealizovani modeli reinzhynirynhu prohramnykh system"], Radio Electronics, Computer Science, Control, No. 1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Stanislav Velykodniy
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by-nc-sa/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.