РОЗВИТОК ПОТЕНЦІАЛУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОГРАМ. ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ КЕЙС
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.8.015Ключові слова:
диверсифікація, унікальний досвід, управління знаннями, нововведеннями, проектно-орієнтованого управління бізнесом, методологія управління проектами, бенчмаркінгАнотація
Методологія управління проектами стала однією з основ потенціалу розвитку ЧАЕС. Предметом дослідження є процес розробки потенціалу управління проектами інфраструктурної програми на основі Чорнобильського кейсу. Мета: розробити та застосувати інструмент розвитку потенціалу на основі ключових компетенцій організації для управління інфраструктурною програмою з використанням світового досвіту та досвіду Чорнобильської АЕС. Завдання: проаналізувати історичні факти, фактори, що впливають на організаційну компетентність і можливість ввести ключову компетенцію в діяльності організації, отримати загальний алгоритм розвитку потенціалу управління проектами. Методи дослідження: історичний аналіз, логічне узагальнення, аналіз і синтез, структурний аналіз. Результати: розглядається ключова компетенція організації як основний компонент управлінської спроможності комплексної програми, яку реалізує компанія. Наведені факти говорять про те, що діяльність, що здійснюється на майданчику Чорнобильської АЕС, багато в чому є інноваційною і при створенні на Чорнобильській АЕС ефективної системи управління знаннями досвіду реалізації проекту, ці знання можуть бути застосовані як до професійний розвиток діючих керівників проектів ЧАЕС (наприклад, розробка цільових курсів), а також передача накопиченого досвіду (через реалізацію механізму бенчмаркінгу) зовнішнім клієнтам. Зважений системний підхід до управління знаннями відповідно до Методології управління проектами може не тільки надати неоціненну послугу системі підготовки персоналу АЕС, але й сприяти визначенню можливих шляхів збору, зберігання та комерційної реалізації нематеріальних активів. Висновки: Державне підприємство ЧАЕС стоїть на кордоні радикальної реорганізації, коли поруч із існуючою стандартної організаційною структурою управління бізнесом реалізується проектно-орієнтоване управління бізнесом. Діяльність на майданчику Чорнобильської АЕС у багатьох відношеннях є інноваційною і її необхідно враховувати при організації робіт. Для створення ефективної системи управління реалізацією проекту повинні бути застосовані професійні знання діючих керівників проектів ЧАЕС, а також здійснена передача накопиченого досвіду (через реалізацію механізму бенчмаркінгу) зовнішнім клієнтам. Зважений системний підхід до управління знаннями відповідно до методології управління проектами може не тільки надати неоціненну послугу системі підготовки персоналу АЕС, але й сприятиме визначенню можливих шляхів збору, зберігання та комерційної реалізації нематеріальних активів.
Посилання
Bushuyev, S. D., Molokanova, V. М. (2017), "Formalization of the method of taking into account value memes in the development portfolios of organizations and ICTs - tools for its implementation" ["Formalizatsiya metodu vrakhuvannya tsinnisnykh memiv u portfelyakh rozvytku orhanizatsiy ta YKT – instrumentiv yoho realizatsiyi"], Information Technologies and Learning Tools, Vol. 62, No. 6. P. 1–15.
Individual competence baseline for Project, Programme and Portfolio management (IPMA ICB) (2017), IPMA. Version 4.0, 431 p.
IPMA Organisational Competence Baseline (IPMA OCB) (2013), IPMA, 67 p.
Bushuyev, S., Bushuyeva, N., Babaev, I. and etc. (2010), Creative technologies of project and program management: "Summit-Book", 768 p.
Bushuyev, S., Wagner, R. (2014), "IPMA Delta and IPMA Organisational Competence Baseline (OCB): New approaches in the field of project management maturity", International Journal of Managing Projects in Business, Vol. 7, Issue 2, P. 302–310.
Bushuyev, S. (2015), "Development of innovation methods and models of project management on the basis of convergence", Managing the development of complex systems, No. 23, P. 30–37.
Kovi, S. (2007), 7 skills of highly effective people: Powerful personal development tools for Alpina Business Books, 375 p.
Bushuyev, S., Bushuyev, D., Yaroshenko, R., (2017), "Deformation field of competence in innovative projects", Bulletin of NTU "KhPI". Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, No. 2 (1224), P. 3–7. DOI: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2017.1224.1
Bushuyev, S., Kharitonov, D., Rogozina, V., (2012), "Organizational Pathologies of Project Management" ["Organizatsionnyye patologii upravleniya proyektami"], Management rozvitkom folding systems number, No. 10, P. 5–8.
Kerzner, H. (1998), In search of excellence in Project Management, VNB, 274 p.
Guariano, N., Giaretta, P. (1995), "Ontologies and Knowledge Bases. Towards a Terminological Clarification", Towards Very Large Knowledge Bases : Knowledge Building and Knowledge Sharing, Amsterdam : IOS Press, P. 25–32.
Lytvynenko, D., Dorokhina, A., Artiukh, R. (2019), "Analyzing the interests and interaction of the participants of a transport system development project", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 1 (7), P. 69–74. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.069
Chernova, L., Mazurkevych, O., Chernova, L. (2018), "The model of assessing the general intensity of resistance to changes in an organization", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 4 (6), P. 77–83. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2018.6.077
Gruber, T. (1995), "Towards principles for the design of Ontologies used for knowledge sharing", International Journal of Human-Computer Studies, No. 43 (5/6), P. 907–928.
Kerzner, H. (2001), Strategic Planning for Project Management Using a Project Management Maturity Model, John Wiley & Sons Inc, 256 р.
Forsberg, K., Mooz, H., Cotterman, H. (2005), Visualizing Project Management, 3rd edition, John Wiley and Sons, New York, NY, P. 108–116, 242–248, 341–360.
Slivotsky, A. (2006), Migration of Value [Migratsiya tsennosti], Mann, Ivanov and Ferber, 432 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Sergey Bushuyev, Denis Bushuiev, Boris Kozyr
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
