РЕІНЖИНІРИНГ ВІДКРИТОЇ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ ТРИВИМІРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ BRL-CAD
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.9.062Ключові слова:
реінжиніринг, програмна система, комп’ютерна графіка, тривимірне моделювання, діаграма, CASE-засіб, класАнотація
Комп’ютерна графіка – актуальна галузь проектування та застосування засобів обчислювальних систем, що інтенсивно розвиваються у останній час. Предмет роботи – проектування графічного інтерфейсу користувача. Мета роботи – виконати реінжиніринг (еволюційне удосконалення зі збереженням позитивних якостей, що підтверджені експлуатацією) відкритої програмної системи тривимірного проектування із наслідуванням повного функціоналу та принципів роботи. BRL-CAD – це спеціалізована крос-платформова система з відкритим кодом, що являє собою потужну 3D систему автоматизованого проектування для моделювання об`ємних тіл. Програмна система включає в себе інтерактивний геометричний редактор, паралельне трасування променів, рендеринг та геометричний аналіз. Завдання: узагальнити результати експериментальних досліджень на рівні представлення класів, компонентів та варіантів використання, які необхідно подати за допомогою уніфікованої мови моделювання – UML, із обробкою та інтерпретацією результатів на рівні CASE-засобу; виконати аналіз перекладу вихідного коду перепроектованого графічного інтерфейсу користувача BRL-CAD. Методи. Процес проектування чи перепроектування нових програмних продуктів є неефективним без використання UML-методології, але при її дотриманні – швидкість розробки підвищується у рази. У роботі, використовується методологія UML 2.5 із використанням CASE-інструментарію Enterprise Architect 14.0. Результати. Основний акцент поставлено на три діаграми: класів, варіантів використання та компонентів. На підставі цих діаграм, відбувається генерація коду та подальша робота програмістів, у той час як інші (допоміжні) діаграми призначено для пояснення деяких складних специфікацій проекту, що втім не зменшує їх значущість у рамках проекту. У поданому дослідженні виконано узагальнення результатів експериментальних досліджень; проаналізовано та узагальнено результати перекладу вихідного коду, головним з яких стало скорочення працемісткості створення відкритого програмного продукту на прикладі BRL-CAD. Висновки. BRL-CAD є прийнятною у застосуванні для досвідченого проектувальника, проте для початківця або студента процес її застосування виявиться дуже ускладненим. При детальному аналізі середовища було виявлено наявність двох модулів, що містяться у структурі системи, які допомагають потенційному користувачеві швидко конструювати та моделювати. Також фундаментальною властивістю пакету можна назвати здатність підтримувати конструювання та аналіз візуальних моделей на основі складних об'єктів, що складаються із великого набору графічних примітивів. Потужний бік системи – це надзвичайна швидкість засобів візуалізації, трасувальника променів та рендерингу. Після порівняння з аналогами, можна стверджувати, що процес візуалізації є одним із найшвидших серед існуючих.
Посилання
Potemkin, A. V. (2002), 3D Solid Modeling [Trekhmernoe tverdotel'noe modelirovanie], Komp'yuter-Press, Moscow, 296 p.
Velykodniy, S. S., Tymofieieva, O. S., Zaitseva-Velykodna, S. S., Nyamtsu, K. Ye. (2018), "Comparative properties analysis of open, free and commercial software" ["Porivnialnyi analiz vlastyvostei vidkrytoho, vilnoho ta komertsiinoho prohramnoho zabezpechennia"], Information Technology And Computer Engineering, No. 1 (41), P. 21–27.
Velykodniy, S. S. (2014), "Methods of software systems reengineering" ["Metody reinzhynirynhu prohramnykh system "], Instrumentation Technologies, Spec. No, P. 65–68.
Velykodniy, S. S. (2019), "Method of presenting the assessment for reengineering of software systems with the project coefficients help" ["Metod predstavlennia otsinky reinzhynirynhu prohramnykh system za dopomohoiu proektnykh koefitsiientiv"], Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 1 (7), P. 34–42. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.034
Norenkov, I. P. (2000), Computer Aided Design [Avtomatizirovannoe proektirovanie], MGTU im. N. E. Baumana, Moscow, 188 p.
Li, Dzh., Uer, B. (2002), Three-dimensional graphics and animation. Ed. 2nd [Trekhmernaya grafika i animatsiya. Izd. 2-e], Vil'yams, Moscow, 640 p.
Kontsevich, V. G. (2007), Solid Modeling Engineering Products in Autodesk Inventor [Tverdotel'noe modelirovanie mashinostroitel'nykh izdeliy v Autodesk Inventor], DiaSoftYuP, DMK Press, Kiev, Moscow, 672 p.
Khern, D., Beyker, M. P. (2005), Computer Graphics And OpenGL Standard. Ed. 3rd [Komp'yuternaya grafika i standart OpenGL. Izd. 3-e], Vil'yams, Moscow, 1168 p.
Nevlyudov, I. Sh., Velykodniy, S. S., Omarov, M. A. (2010), "Use Of CAD / CAM / CAE / CAPP In The Formation Of Control Programs For CNC Machines" ["Ispol'zovanie CAD/CAM/CAE/CAPP pri formirovanii upravlyayushchikh programm dlya stankov s ChPU"], Eastern European Journal of Enterprise Technologies, No. 2/2 (44), P. 37–44.
Endzhel, E. (2001), Interactive Computer Graphics. Introductory Course Based On OpenGL. Ed. 2nd [Interaktivnaya komp'yuternaya grafika. Vvodnyy kurs na baze OpenGL. Izd. 2-e], Vil'yams, Moscow, 592 p.
Snuk, G. (2007), Real-Time 3D Landscapes In C ++ And DirectX 9. Ed. 2nd [3D-landshafty v real'nom vremeni na C++ i DirectX 9. Izd. 2-e], Kudits-press, Moscow, 368 p.
Bondy, J. A., Murty, U. S. R. (2008), Graph Theory, Springer, San Francisco, 655 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-84628-970-5
Velykodniy, S. S., Burlachenko, Zh. V., Zaitseva-Velykodna S. S. (2019), "Graphic databases reengineering in BRL-CAD open source computer-aided design environment. Modeling of the structural part" ["Reinzhynirynh hrafichnykh baz danykh u seredovyshchi vidkrytoi systemy avtomatyzovanoho proektuvannia BRL-CAD. Modeliuvannia strukturnoi chastyny"], Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, No. 3 (116), P. 130–139. DOI: 10.30929/1995-0519.2019.3.130-139
Jungnickel, D. (2013), Graphs, Networks and Algorithms. 4th Ed., Springer, Berlin, 677 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-32278-5
Velykodniy, S. S., Burlachenko, Zh. V., Zaitseva-Velykodna S. S. (2019), "Graphic databases reengineering in BRL-CAD open source computer-aided design environment. Modeling of the behavior part" ["Reinzhynirynh hrafichnykh baz danykh u seredovyshchi vidkrytoi systemy avtomatyzovanoho proektuvannia BRL-CAD. Modeliuvannia povedinkovoi chastyny"], Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, No. 2 (115), P. 117–126. DOI: 10.30929/1995-0519.2019.2.117-126
Troelsen, E. (2011), C # 2010 Programming Language And .Net 4 Platform [Yazyk programmirovaniya C# 2010 i platforma .NET 4], Vil'yams, Moscow, 1392 p.
Object Management Group (2013), Unified Modeling Language (OMG UML). Version 2.5, OMGroup, 831 p.
Weilkiens, T., Oestereich, B. (2006), UML 2 Certification Guide: Fundamental & Intermediate. Exams Morgan Kaufmann, The MK/OMG Press, 320 p. ISBN: 0123735858
Babich, A. V. (2016), Introduction to UML [Vvedenie v UML], NOU INTUIT, Moscow, 209 p. ISBN: 978-5-94774-878-9
Samek, M. (2008), Practical UML Statecharts in C / C++: Event-Driven Programming for Embedded Systems Newnes. 2nd Ed., 728 p. ISBN: 0750687061
Yang, H. (2005), Advances In UML And XML-based Software Evolution, Idea Group Publishing, 362 p.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Stanislav Velykodniy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
