ГЕРМЕНЕВТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.12.030Ключові слова:
управління проєктами, аспекти, розуміння, герменевтика, проєктна команда, формування команди, командна діяльністьАнотація
Предмет статті полягає у визначенні герменевтичних аспектів в управлінні проєктною командою. Герменевтичні аспекти управління проєктами мають збагачувати технології управління проєктами і водночас допомагати відповідним фахівцям вдосконалювати використовувані методи і способи проєктної діяльності. Метою роботи є визначення завдання герменевтики в загальній системі філософії управління проєктами, розгляду питань з розуміння сутності, сенсу самого проєкту і характеру взаємовідносин між замовником і виконавцями. Завданням роботи є дослідження герменевтичних аспекти управління проектами, визначення значення та місця в загальній системі поведінкових компетенцій проектного менеджера, приведення обґрунтування необхідності герменевтичного підходу в управлінні проектами та аналізу герменевтичних ситуацій в практиці управління проектами. Методи дослідження включають принципи герменевтичного кола, які є основою філософії герменевтики, використання герменевтичного підходу при застосуванні технології управління проектами, підходи до формування високої соціально-психологічної компетенції й розуміння сутності командної діяльності, її особливостей та переваг із застосуванням інноваційних педагогічних технологій. Методи розв’язання герменевтичних ситуацій в управлінні проектами з використанням технології системного аналізу. Результати. На сучасному етапі суспільного розвитку важливого значення набуває розробка і розвиток філософії управління проєктами взагалі та її герменевтичних аспектів. Тому в системі поведінкових компетенцій керівника-лідера істотну роль повинне відігравати глибоке розуміння ним як самої технології управління проєктами, так і тих людей, з якими йому доводиться співпрацювати. Особливу роль відіграє постановка викладання навчального курсу з поведінкових компетенцій, в першу чергу чітка практична спрямованість проведення лекцій і розуміння міри принциповості, конфліктності та відповідальності потенційних членів команди. Висновки. Поширення технології управління проєктами і постійне ускладнення змісту й характеру проєктних завдань висувають нові, підвищені вимоги до якості їх виконання. А це, у свою чергу, вимагає глибокого розуміння виконавцями як сутності своїх виробничих функцій і завдань, так і вимог і очікувань замовника. Системне застосування герменевтичного підходу дасть можливість керівнику як справжньому лідеру розуміти людей як при формуванні команди, так і в процесі управління командою.
Посилання
Riznyk, V. V. (2011), "Historical aspects of the emergence and formation of project management as a separate branch of management", Economic Bulletin of the University, Vol. 17 (2), P. 147–151.
Babaev, V., Sukhonos, M., Starostina, A., Beletsky, I. (2016), "Improving the processes of cost management in the construction and energy projects", Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, No. 4/3 (82), P. 10–17. DOI: 10.15587/1729-4061.2016.75515
Bushuyev, S., Voitushenko, A. (2019), "Development of Project Managers’ Creative Potential: Determination of Components and Results of Research", International Conference on Computer Science and Information Technology CCSIT 2019: Advances in Intelligent Systems and Computing IV, P. 283–292. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-33695-0_20
Kononenko, I. V., Korchakova, A. S. (2020), "The Method of Solving the Non-Markov`s Problem of the Projects Portfolio Optimization for the Planned Period", Journal of Engineering Science and Technology Review, No. 13 (2), P. 17–21. DOI: 10.25103/jestr.132.03
Rach, V., Rossoshanska, O., Medvedieva, O., Yevdokymova, A. (2019), "System Modeling of Development of Innovative Project-Oriented Enterprises", Marketing and Management of Innovations, No. 1, P. 105–131. DOI: http://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-09
Dovgan, L. E., Mokhonko, G. A., Malik, I. P. (2017), Project management [Upravlinnya proyektamy] : textbook, Kyiv, KPI. Igor Sikorsky, 420 p.
Morozov, V. V., Cherednichenko, A. M., Shpylyova, T. I. (2009), Formation, management and development of the management team (behavioral competencies) [Formuvannya, upravlinnya ta rozvytok komandy upravlinnya (povedinkovi kompetentsiyi)] : textbook, ed. by V. V. Morozov, University of Economics and Law "KROK", Кyiv, Takson, 464 p.
Ponomarev, O. S. (2016), Behavioral competencies in project management [Povedinkovi kompetentsiyi v upravlinni proyektamy] : teaching method. manual, Kharkiv, Textbook of NTU "KhPI", 216 p.
Kremen, V. G., Pazinich, S. M., Ponomarev, O. S. (2008), Philosophy of Management [Filosofiya upravlinnya] : a textbook, 2nd edition, Kharkiv, NTU "KhPI", 524 p.
Babayev, V. M., Ponomarev, O. S., Pazinich, S. M. (2015), Social cognition and logic of management [Sotsialʹne piznannya i lohika upravlinnya] : monograph, Kharkiv, KhNUMG them. O. M. Beketova, 182 p.
Bushuev, S. D., Bushueva, N. S., Babaeva, I. A. et al. (2010), Creative Technologies for Project and Program Management [Kreativnyye tekhnologii upravleniya proyektami i programmami]: monograph, Kyiv, Summit Book, 768 p.
Mayboroda, D. V. (2003), "Hermeneutics" ["Germenevtika"], The Newest Philosophical Dictionary, 3rd edition, Minsk, Book House, P. 239–240.
Patrick Heelan (1998), "The scope of hermeneutics in natural science", Studies in History and Philosophy of Science Part A, Vol. 29, Issue 2, P. 273–298. DOI: https://doi.org/10.1016/S0039-3681(98)00002-8
Sean Hansen, Julie Rennecker (2010), "Getting on the same page: Collective hermeneutics in a systems development team", Information and Organization, V. 20, Issue 1, P. 44–63. DOI: https://doi.org/10.1016/j.infoandorg.2010.01.001
Alan Orr (2007), Advanced Project Management: A Complete Guide to the Key Processes, Models and Techniques, Kogan Page, 242 p.
Bradley Rolfe (2013), "Doing Project Management Ironically", 26th IPMA World Congress, Crete, Greece, 2012, Social and Behavioral Sciences, No. 74, P. 264–273. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.03.022" target="_blank">https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.03.022
Grynchenko, M., Ponomayov, O., Lobach, O. (2018), "Leadership as a factor for building a project team", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 1 (3), P. 13–21. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2018.3.013
Гринченко М. А., Пономарьов О. С., Лобач О. В. (2018), "Leadership in the contest system of the project management behavioral competences", Bulletin of the National Technical University "KhPI", Series: Strategic management, portfolio, program and project management, No. 2 (1278), P. 77–83. DOI: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2018.1278.12
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Marina Grinchenko, Olexandr Ponomaryov, Olena Lobach, Alla Kharchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
