ОНТОЛОГО-КЕРОВАНІ ЗАСОБИ ОБРОБЛЕННЯ ТА ПОДАННЯ ВЕЛИКИХ МАСИВІВ НЕСТРУКТУРОВАНИХ ТЕКСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.24.027Ключові слова:
неструктуровані тексти; онтологія; рекурсивна редукція; таксономія; оброблення текстів; подання інформаціїАнотація
Предметом дослідження статті є методи онтолого-керованого оброблення та подання неструктурованих текстів у глобальному середовищі. Мета роботи – підвищення ефективності автоматичного пошуку, класифікації та вибору необхідної інформації, що міститься в електронних виданнях у неструктурованій формі шляхом розроблення моделі, методу й засобів автоматизованого оброблення та трансдисциплінарного подання текстових документів, створених українською, російською та англійською мовами. Відповідно до мети визначено такі завдання: розглянути моделі оброблення та подання неструктурованих текстів; виявити переваги інформаційних систем з онтолого-керованою архітектурою; розробити концептуальну модель і засоби автоматизованого оброблення та трансдисциплінарного подання текстових документів; удосконалити метод рекурсивної редукції; за допомогою розроблених методів і засобів обробити великий масив неструктурованих текстів (зокрема інформаційну базу знань наукової продукції (ІБЗ НП), навчальні програми, а також навчально-дослідницькі проєкти НЦ "Мала академія наук України"); подати їх у вигляді, що дасть змогу виявляти якість і повноту наявної в базах системи знань і, отже, експериментально підтвердити ефективність розроблених засобів. Проведені дослідження ґрунтуються на таких методах: системологічної класифікації, алгебро-логічний та аксіоматичний методи, метод рекурсивної редукції. Здобуто такі результати: описано наявні моделі оброблення та подання неструктурованих текстів; удосконалено технологічні аспекти онтолого-керованого підходу до оброблення та подання великих масивів мережних документів; розроблено технологію формування онтологій документів на основі репрезентації їх таксономій, зв’язків між їх контекстами та множинного подання, що забезпечує ефективний пошук інформації в неструктурованих текстах. Висновки: обґрунтовано переваги онтолого-керованих засобів оброблення та подання неструктурованих текстів; подальшого розвитку набув метод рекурсивної редукції шляхом побудови перетворення, яке приводить до предикативної форми онтологічно задані описи інформації; викладено ідеї ефективного пошуку, оброблення, класифікації та вибору необхідної інформації.
Посилання
Список літератури
Павленко П. М., Філоненко С. Ф., Бабіч К. С. та ін. Інформаційні системи і технології. Київ : НАУ, 2013. 324 с.
Jones K. S. Natural language processing: a historical review. 1994. URL: https://aclanthology.org/www.mt-archive.info/Zampolli-1994-Sparck-Jones.pdf (дата звернення: 10.05.2021)
Liddy E. D. Natural Language Processing. Encyclopedia of Library and Information Science. NY : Marcel Decker, Inc. 2001.
Jurafsky D., Martin G. H. Speech and Language Processing. Prentice Hall. 2000. URL: https://web.stanford.edu/~jurafsky/slp3 (дата звернення: 10.05.2021)
Barkovska O., Khomych V., Nastenko O. Дослідження методів обробки та аналізу тексту при організації електронних сховищ інформаційних об’єктів. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2022. № 1 (19). С. 5–12. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.30837/ITSSI.2022.19.005
Praveena S., Justus S. A Study on Knowledge Representation Models. European Journal of Molecular and Clinical Medicine. 2020. вип. 7. № 4. С. 2446–2452.
Субботін С. О. Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень. Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. 341 с.
Yang L., Cormican K., Yu M. Ontology-based systems engineering: A state-of-the-art review. Computers in Industry. 2019. вип. 111. С. 148–171. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.compind.2019.05.003
Басюк Т. М., Досин Д. Г., Литвин В. В. Онтологічний інжиніринг. Львів : Вид-во Львівської політехніки. 2017. 224 с.
Інструкція користувача КІТ "Поліедр". 2020. URL: https://storage.ulif.org.ua/storage/instructions/polyhedron_instruction.pdf (дата звернення: 10.05.2021)
Lawrence M., Williams S., Nanz P., Renn O. Characteristics, potentials, and challenges of transdisciplinary research. One Earth. 2022. вип. 5. № 1. С. 44–61. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.oneear.2021.12.010
Renn O. Transdisciplinarity: Synthesis towards a modular approach. Futures. 2021. вип. 130. С. 1–18. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.futures.2021.102744
Гончар А. В., Стрижак О. Є., Беркман Л. Н. Трансдисциплінарна консолідація інформаційних середовищ. Зв’язок. 2021. № 1(149). С. 3–10. DOI: https://doi.org/10.31673/2412-9070.2021.010310
Гайко С. І., Приходнюк В. В. Підхід до автоматизованої структуризації освітніх ресурсів на основі методу рекурсивної редукції. Наукові записки Малої академії наук України. 2021. № 1 (20). С. 28–38. DOI: https://doi.org/http://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-20-03
Приходнюк В. В. Технологічні засоби трансдисциплінарного представлення геопросторової інформації: дис. канд. техн. наук. Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору. 2017. 267 с.
Стрижак О. Є., Приходнюк В. В., Гайко С. І., Шаповалов В. Б. Відображення мережевої інформації у вигляді інтерактивних документів. Трансдисциплінарний підхід. Математичне моделювання в економіці. 2018. № 3. С. 87–100.
Гайко С., Приходнюк В. Средства трансдисциплинарного представления информационных ресурсов разных стилей. Information Models and Analysis. Sofia : ITHEA, 2020. вип. 9. № 1. С. 78–99.
Величко В. Ю. Алгоритм побудови зростаючих пірамідальних мереж у паралельному обчиcлювальному середовищі. Комп’ютерні засоби мережі та системи. 2011. № 10. С. 50–57.
Dovgyi S., Stryzhak O. Transdisciplinary Fundamentals of Information-Analytical Activity. Advances in Information and Communication Technology and Systems. MCT 2019. Lecture Notes in Networks and Systems. 2019. вип. 152. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1007/978-3-030-58359-0_7
References
Pavlenko, P. M., Filonenko, S. F., Babich, K. S. and others. (2013), Information systems and technologies, Kyiv, NAU, 324 p.
Jones, K. S. (1994), "Natural language processing: a historical review", available at: https://aclanthology.org/www.mt-archive.info/Zampolli-1994-Sparck-Jones.pdf (last accessed: 10.05.2021)
Liddy, E. D. (2001), "Natural Language Processing", Library and Information Science, New York, P. 15–25. DOI: https://doi.org/10.1145/234173.234180
Jurafsky, D., Martin, G. H. (2000), "Speech and Language Processing", Prentice Hall, available at: https://web.stanford.edu/~jurafsky/slp3/ (last accessed: 11.01.2023).
Barkovska, O., Khomych, V., Nastenko, O. (2022), "Study of text processing and analysis methods in the organization of electronic storage of information objects", Innovative technologies and scientific solutions for industries, No 1 (19), P. 5–12. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.30837/ITSSI.2022.19.005
Praveena, S., Justus, S. (2020), "A Study on Knowledge Representation Models", European Journal of Molecular and Clinical Medicine, Vol 7, No. 4, P. 2446–2452.
Subbotin, S. O. (2008), Presentation and processing of knowledge in artificial intelligence and decision support systems, Zaporizhzhia, 108 p.
Yang, L., Cormican, K., Yu, M. (2019), "Ontology-based systems engineering: A state-of-the-art review", Computers in Industry, No. 111, P. 148–171. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.compind.2019.05.003
Basyuk, T. M., Dosyn, D. G., Lytvyn, V. V. (2017), Ontological engineering, Lviv, 224 p.
"KIT "Polyhedron" user manual", (2020), available at: https://storage.ulif.org.ua/storage/instructions/polyhedron_instruction.pdf (last accessed: 12.08.2021)
Lawrence, M., Williams, S., Nanz, P., Renn, O. (2022), "Characteristics, potentials, and challenges of transdisciplinary research", One Earth, Vol. 5, No. 1, P. 44–61. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.oneear.2021.12.010
Renn, O. (2021), "Transdisciplinarity: Synthesis towards a modular approach", Futures, Vol. 130, P. 1–18. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.futures.2021.102744
Gonchar, A. V., Stryzhak, O. E., Berkman, L. N. (2021), "Transdisciplinary consolidation of information environments" ["Transdy`scy`plinarna konsolidaciya informacijny`x seredovy`shh"], Connection [Zv`yazok], No. 1(149), P. 3–10. DOI: https://doi.org/10.31673/2412-9070.2021.010310
Haiko, S. I., Prykhodnyuk, V. V. (2021), "Approach to the automated structuring of educational resources based on the method of recursive reduction", Scientific notes of the Junior Academy of Sciences of Ukraine, No. 1 (20), P. 28–38. DOI: https://doi.org/http://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-20-03
Prikhodniuk, V. V. (2017), Technological means of transdisciplinary presentation of geospatial information [Texnologichni zasoby` transdy`scy`plinarnogo predstavlennya geoprostorovoyi informaciyi], Ph.D. thesis, Institute of Telecommunications and Global Information Space, 267 p.
Stryzhak, O. E., Prykhodnyuk, V. V., Haiko, S. I., Shapovalov, V. B. (2018), "Display of network information in the form of interactive documents. Transdisciplinary approach" ["Vidobrazhennya merezhevoyi informaciyi u vy`glyadi interakty`vny`x dokumentiv. Transdy`scy`plinarny`j pidxid"], Mathematical modeling in economics, No. 3, P. 87–100.
Gaiko, S., Prikhodnyuk, V. (2020), "Means of transdisciplinary presentation of information resources of different styles" ["Sredstva transdistsiplinarnogo predstavleniya informatsionnykh resursov raznykh stiley"], Information Models and Analysis, Sofia, ITHEA, Vol. 9, No. 1, P. 78–99.
Velichko, V. Yu. (2011), "Algorithm for building growing pyramidal networks in a parallel computing environment" ["Algory`tm pobudovy` zrostayuchy`x piramidal`ny`x merezh u paralel`nomu obchy`clyuval`nomu seredovy`shhi"], Network and system computer tools, No. 10. P. 50–57.
Dovgyi, S., Stryzhak, O. (2019), "Transdisciplinary Fundamentals of Information-Analytical Activity", Lecture Notes in Networks and Systems, Vol. 152. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1007/978-3-030-58359-0_7
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Світлана Гайко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
