Динаміка розвитку медійних корпорацій в умовах глобалізації
Ключові слова:
Медіа корпорація, медіа ринок, глобальний рейтинг компаній, FT – 500, ТНК, конкурентоспроможністьАнотація
Статтю присвячено дослідженню динаміки розвитку медійних корпорацій в умовах посиленні глобалізаційних тенденцій у світовій економіці. В основу вивчення особливостей динамізації медійного бізнесу покладено міждисциплінарний підхід, в межах якого автором проаналізовані фахові детермінанти інформаційного суспільства та його корпоративні основи. Приділено увагу ідентифікації медійних компаній та ефективності Їхньої діяльності за показниками: ринкова вартість ТНК, річний обіг, чистий дохід, оборотні активи, кількість працівників. Виявлена трійка лідерів сфери глобальних медіа – WaltDisney, Comcast, Twenty – FirstCenturyFox, які вирізняються з-поміж інших обсягами виробництва. Пояснені причини банкрутства (поглинання) ряду інших компаній. Поділено значну увагу дослідженню конкурентоспроможності медіа корпорацій та їхньому позиціонуванні на світовому ринку, а також дослідження динаміки розвитку медійних корпорацій, в процесі їхньої модернізації, зміни сегментів ринку та посилення міжнародної конкуренції. Метою статті є з’ясування особливостей модернізації контенту, напрямів економічної і креативної експансії та оцінювання інноваційного та інвестиційного потенціалу найбільших медійних ТНК. Особливу увагу приділено аналізу світового медіа сектору через призму існуючих світових економічних трендів. Зокрема специфіку сучасного ринку яка характерна доволі великою кількість малих і середніх за розміром компаній, корпоративний сегмент яких в структурі теле- радіомовлення не перевищує одного відсотка від загальної кількості гравців. Також у статті розглядається і особливі випадки компаній, офіційний статус яких відрізняється від медійних каналів, корпорацій, і, навіть холдингів. Британська BBC, яка тривалий час визнається кращою в Європі тим не менше має статус громадської установи. Сформовано головні фактори зростаючої конкурентоспроможності медійних корпорацій, які включили в себе с: зростання діапазону сприйняття споживачами новітніх форматів, залучення сучасних технологій, посилення креативізації ефіру, подальша диференціація аудиторії, інтернетизація діяльності ЗМІ. Наслідком діяльності медіа корпорації має стати продуктивність праці компанії, що вираховується як співвідношення чистого доходу до числа зацікавлених працівників. Загалом стаття є референцією і аналітичним дослідженням для виваженого позиціонування вітчизняних медіа холдингів на європейському ринку та переході до стратегії імпортозаміщення телевізійних форманів, що наразі є пріоритетом для України у контексті інформаційних та медійних протистоянь і політичної напруги.Посилання
Гиссен Г. Медиа адекватное публицирование, содержание, концепции публикаций и презентаций /Пер. с нем. – Х.: Издательство Гуманитарный Центр, 2012. – 248 с.
Верт Л. Экономическая психология. Теоретические основы и практическое применение /Пер. с нем. – Х.: ИздательствоГуманитарный Центр, 2013. – 432 с.
Albarran A. Media Economics: Understanding Markets, industries and concepts . – Lowa: Lowa State University Press, 1998. – 215 р.
Aitken R. Can we Trust the BBC? – New York: Continuum, 2007. – 213 p.
Amabile T. M., Gryskiewicz N.D. Chan – Olmsted S. M. Giles D. Psychogy of the media. – London: Palgrave Macmillan, 2010. – 230 p.
Cairncross F.Competitive Strategy for Media Firms: Strategic and Brand Management in Changing Media Markets. – New Jersey: Lawrence Erilbaum Associates, 2006. – 78- 88 р.
Croteau D., Hoynes W Georgiou M. Television Use in the Digital Age: A Personal Perspective on Change // Reuter Foundation Papеr. —1998. – №63. – 145 – 155 р.
Forbs [Електронний ресурс] Режим доступу https://www.forbes.com/ global2000/list
How The Communication Revalutionwill change our lives. – Boston : Harvard Business Schod Press, 1997. – 346 р.
Howkins J. Louw P. E. Picard R. G. Media Firms: Structure, operations and Performance. – New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, 2002. – 237 р.
Kьng L. Mosco V. The Business of Media : Corporate Media and the Public interest. – ThousautOaks: Pine Forge Press, 2001. – 256 р.
Rai – Radiotelevisione Italiana. Fiction, feature film, documentaries, animation, formats licencing. – Roma, 2014. – 444 p.
The creative economy. – London: Penguin books, 2007. – 270 p.
The creative environment scales: the work environment inventory / T. M. Amabile, N.D. Gryskiewicz //Creativity Research Journal. – 1989. – №2. – p. 231-254
The Death of Distance:The Media and Cultural Production. – London: Sage, 2001. – 307 р.
The Global Competitiveness Report, 2017. – 208 [Електронний ресурс] Режим доступу http: //www. weforum. org /reports /the – global — competitiveness —report. – 2017-2018/
The Political Economy of Communication: Rethinking and Renewal. — London: Sage, 1996. – р. 172 – 190
The World Economy. – London: Routledge, 2002. – 315 p.
Siebert H. Strategic management in the Media. – London: Sage, 2009. – 248 p.
TOP – 500 FT [Електронний ресурс] Режим доступу http: //www. ft. com /ft 500
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Андрій Чужиков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).