Новітня парадигма глобалізації: світоцілісність чи альтернативи розвитку?
Ключові слова:
Економічний розвиток, світова економіка, глобалізація, економічна система, конкуренція, конкурентоспроможність, точки біфуркації, фрагментарність, інтеграція, конвергенція, сумісний інтеграційний розвиток, геоекономічні реґіониАнотація
У статті розкрито концептуальні основи сучасного розвитку світової економічної системи з відображенням циклічного характеру змін і специфіки глобальних інтеграційних процесів. Ескізно окреслено контури становлення глобальної економіки у мультипарадигмальній площині з урахуванням сучасних парадигм глобалізації, з акцентом на превалювання альтернативності майбутнього розвитку світогосподарського простору. Досліджено розвиток нового типу організації світової економіки як полісистеми з констатуючою роллю зв’язків, з посиленням світогосподарської консолідації. Розкрито передумови виникнення та основні якісні зрушення, притаманні сумісному інтеграційному розвитку комплексної мережі взаємозалежних та економічно інтегрованих національних соціумів і макрореґіональних геоекономічних утворень, та зміну конфігурації факторів забезпечення їх конкурентоспроможності.Посилання
Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. – М., 1994. – С. 280.
Андрианов В. Транснационализация внешнеэкономических связей // Маркетинг. – 2001. – N 4, (59). – С. 3–12.
Афанасьев В. Г. Моделирование как метод исследования социальных систем // Системные исследования: Методологические проблемы. М. – С. 26.
Братимов О. В., Горский Ю. М., Делягин М. Г., Коваленко А. А. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи. – М.:ИНФРА-М, 2000. – 344 с.
Вітер І. Трансформація місця та ролі держави в умовах глобалізації розвитку // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. – 2002. – № 8–12.– С. 30–37.
Гладій І. Новий рівень розвитку суперечностей глобалізованого ринку // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. – 2002. – № 8–1. – С. 186–192.
Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Кер. авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
Дилеммы «лобализации». Социумы и цивилизации: иллюзии и риски. / Т. Т. Тимофеев (отв. редактор), К. Денчев, Ю. С. Оганисьян, М. Эмар. – М., 2002. – 528 с.
Делягин М. Глобальная неустойчивость и тоска по Апокалипсису // Крах доллара. – М.: АСПЭК, 2000.
Дробот Г. А. Меняющаяся роль государства в мировой экономике ХХ века // Вестн. Моск. ун-та. – 2002. – № 3. – С. 25–40.
Жилин Ю. Глобализация в контексте развития современной цивилизации //Свобод. мысль – ХХІ. – 2002. – № 4. – С. 27–39.
Иванов Н. Глобализация и проблемы оптимальной стратегии развития //Мировая экономика и междунар. отношения. – 2000. – № 2. С. 15–19.
Кондратьев Н. Д. Основные проблемы экономической статики и динамики. – М., 1991. – С. 110.
Корнаи Я. Системная парадигма // Вопросы экономики. – 2002.– № 4. – с. 4–22.
Косов Ю. В. В поисках стратегии выживания: анализ концепций глобального развития. – СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 1991. – 120 с.
Косолапов Н. А. Международно-политическая организация глобализирующегося мира: модели на среднесрочную перспективу // Обществ. науки и современность. – 2001. – № 6. – С. 140–166.
Кравченко О. М. Глобалізація та глокалізація як герменевтична практика сучасного пізнання // Практ. філософія. – 2001. – № 2. С. 161–175.
Леонтьев В. Экономические эссе: Пер. с англ. – М., 1990. С. 104, 110.
Мазурова Е. К. Роль международных организаций в регулировании глобальных экономических процессов // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6: Экономика. – 2002. – № 4. – С. 34–56.
Мареев С. Н., Панченко В. И., Покрытан Г. П., Солодков П. П. Экономическая теория – хозяйственной практике. – М., 1990. С. 122.
Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах: Пер. с англ. – М., 1989. – С. 463.
Ионин Л., Шкаратан О. Паркинсон и бюрократы // Паркинсон С. Н. Законы Паркинсона: Пер. с англ. – М., 1989. – С. 428. 23. Ойкен В. Основные принципы экономической политики // Рос. экон. журнал. – 1993. – № 6. – С. 96.
Перес Ш. Новый Ближний Восток. – М., 1994. – С. 188.
Пестель Э. За пределами роста: Глобал. пробл. современности и деятельность междунар. орг. Рим. клуб: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 268 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Пер. с англ. М., 1986. – С. 28–29.
Симония А. Глобализация и неравномерность мирового развития // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2001. – № 3. С. 35–44.
Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли: Пер. с англ. – М., 1968. – С. 332.
Теория международных отношений на рубеже столетий: Пер. с англ. / Ред. П. А. Цыганкова; ред. К. Бус. – М.: Гардарики, 2002. 362 с.
Тойбини А. Д. Цивилизация перед судом истории. – СПб.–М.: Изд. группа «Прогресс» – «Культура»: СПб.: Ювента, 1996. – 477 с.
Чистилин Д. К. Самоорганизация мировой экономики: Евроазийский аспект. – М.: Экономика, 2004. –237 с.
Шиман М. Роль и влияние транснациональных корпораций в глобальных сдвигах в конце ХХ столетия //Проблемы теории и практики упр. – 1999. – № 3. – С. 24–31.
Шишков Ю. О гетерогенности глобалистики и стадиях ее развития // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2001. – № 2.– С. 57–60.
Шишков Ю. Глобализация – враг или союзник развивающихся стран? // МЭиМО. – 2003. – № 4.
Цивилизационные модели современности и их исторические корни / Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко и др.; Под ред. Ю. Н. Пахомова. – К: Наук. думка, 2002 – 632 с.
Drucker P. F. Managing Challenges for the 21st Century. – N.Y., 1999.
Falk, R. World Orders, Old and New. – «Current History», January 1999. – P. 31–33.
Giddens, A. (1991) Modernity and Self- Identity. Cambridge: Polity.
Giddens, A. (1999) The Third Way. Cambridge: Polity.
Gilpin R., with Gitpin J.M. The Challenge of Global Capitalism. The World Economy in the 21st Century. Princeton (N.J.), 2000. P. 295.
Gilpin, R. (1987) The Political Economy of International Relations. Princeton: Princeton University Press.
Gilpin, R. (2001) Global Political Economy. Princeton: Princeton University Press.
Kiely R. Globalization, Post-Fordism and the Contemporary Context of Development // International Sociology. 1998, № 1.
Keohane, R. О. (1984) After Hegemony. Princeton: Princeton University Press.
Keohane, R. О. (1995) Hobbes’s dilemma and institutional change in world politics: sovereignty in international society. In H.-H. Holm and G. Sorensen (eds), Whose World Order? Boulder: Westview Press.
Michie J., Smith J.S. (eds.). Global Instability. The Political Economy of World Economic Governance. L.-N.Y., 1999.
OECD (1997) Communications Outlook. Paris: Organization for Economic Cooperation and Development.
Robertson R. Glocalization: Time-Space and HomogeneityHeterogeneity // Global Modernities. Ed. by M. Featherstone, S. Lash, R. Robertson. London, 1995.
Sakamoto Y. (ed.). Global Transformations. – NY-Tokyo, 1992. Р. 296.
Sandler T. Global Challenges. An Approach to Environmental, Political and Economic Problems. – Cambridge, 1997.
Sassen S. Territory and Territoriality in the Global Economy // International Sociology. 2000, № 2.
Strange, S. The Retreat of the State: The Diffusion of Power in the World Economy. – Cambridge, 1996. – P. 4.
Toffler A., Toffler H. Creating a New Civilization. – Atlanta, 1995.
UNCTAD (1998a) The Least Developed Countries 1998. Geneva: UN Conference on Trade and Development.
UNCTAD (1998b) Trade and Development Report 1998. Geneva: UN Conference on Trade and Development.
UNCTAD (1998с) World Investment Report 1998. Geneva: UN Conference on Trade and Development.
UNCTAD (2001) World Investment Report 2001. Geneva: UN Conference on Trade and Development.
UNDP (1997) Human Development Report 1997. New York: Oxford University Press.
UNDP (1998) Globalization and Liberalization. New York: Oxford University Press.
UNDP (1999) Globalization with a Human Face: UN Human Development Report 1999. New York: Oxford University Press.
Wallerstein I. Utopistics, or Historical Choices of the Twenty First Century. – N.Y., 1998. 62. http://www.finansy.ru/publ/pinter020.htm.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Олег Швиданенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
