Концептуальні засади теоретичної ідентифікації часових кордонів глобалізації

Автор(и)

  • Тимур Кальченко Доктор економічних наук, професор, заступник завідувача кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Сфера професійних інтересів — глобальна економіка., Україна

Ключові слова:

Глобалізація, інтернаціоналізація, протоглобалізація, інтеграція, Мегасоціум, модернізація, циклічність, синхронність розвитку, трансформація, багатополярність

Анотація

У статті досліджено й узагальнено теоретичні підходи до виокремлення, обґрунтування основних концепцій щодо визначення часових кордонів і меж глобальних трансформацій. Зазначено, що головною проблемою системного теоретико-методологічного аналізу глобалізації залишається невизначеність шляху (діахронного чи синхроного) стадіального розвитку світової економіки. Продемонстровано спробу на основі новітніх методологічних досліджень чітко окреслити поняття «інтернаціоналізація», «реґіоналізація», «глобалізація». КЛЮЧОВІ СЛОВА. Глобалізація, інтернаціоналізація, протоглобалізація, інтеграція, Мегасоціум, модернізація, циклічність, синхронність розвитку, трансформація, багатополярність.

Біографія автора

Тимур Кальченко, Доктор економічних наук, професор, заступник завідувача кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Сфера професійних інтересів — глобальна економіка.

Кальченко Тимур Валерійович — доктор економічних наук, професор, заступник завідувача кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Сфера професійних інтересів — глобальна економіка.

Посилання

Азроянц Э. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. М.: Изд. дом «Новый век», 2002. – 416 с.

Бек У. Что такое глобализация? – М., 2001. – 480 с.

Білорус О. Г. Економічна система глобалізму. – К.: КНЕУ, 2003. 357 с.

Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобалізація та безпека розвитку. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.

Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. – К.: ВІПОЛ, 1998. – 415 с.

Бобков Ф. Д. и др. Современный глобальный капитализм. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 351 с.

Неклесса А. И. Эпилог истории // Восток. – 1998. – № 5. С. 5–30.

Панарин А. С. Глобальное политическое прогнозирование. – М.: Алгоритм, 2002 – 352 с.

Пахомов Ю. Н. Пути и перепутья современной цивилизации. К., 1998. – 226 с.

Померанц Г. С. Опыт философии солидарности // Вопросы философии. – 1991. – № 3. – С. 57–66.

Тураев В. А. Глобальные вызовы человечеству. – М.: Логос, 2002. – 192 с.

Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. – М.: Логос, 2002. – 254 с.

Фукуяма Ф. Конец истории? // США–экономика, политика, идеология.– 1990. – № 5. – С. 39–54.

Шишков Ю. В. Эволюция мирового сообщества: поляризация или возрастание гомогенности? // МЭиМО. – 1998. – № 9. – С. 11–23.

Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия. – М.: Наука, 1995. – 380 с.

Яковец Ю. В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. М.: Экономика, 2003. – 411 с.

Colin Hay, David Marsh. Demystifying globalization. – London: Palgrave – 2000. – 191 p.

Huntington S. Ph. The Clash of Civilizations? // Foreign Affairs. 1993. Vol. 72. № 3. P. 22–49.

Kenichi Omae. The end of the Nation State. – New York, 1995.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті