Стратегії глобального управління
Ключові слова:
Глобалізація, асиметрія економічної глобалізації, реінституціоналізація, новітні технології глобального управління, країни-системи, феномен субсидіарності, детермінанти глобального прогресуАнотація
Розкрито суперечливу природу глобалізаційного процесу, в контексті чого відзначено, що державні і недержавні економічні, політичні, соціальні, ієрархічні структури досягають межі ефективності та вичерпують потенціал розвитку, поступаючись таким новим типам структуроутворення, як кластерні, метакорпораційній, особливо сітьові структури, що кардинально змінює суб’єктну диспозицію; визначено варіативний тренд перспективної реінституціоналізації глобальної економіки та охарактеризовано можливі підсценарії їх розвитку: уніполярного (проекція норм і принципів економічної поведінки групи країн-лідерів на решту світової спільноти), бі/триполярного (наявність кількох управлінських полюсів, рішення яких приймаються на консенсусних засадах) та поліполярного (багатосторонність співробітництва з урахуванням інтересів країн-мінорітаріїв та невеликих етнічних та цивілізаційних спільнот).Посилання
Азроянц Э. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. — М.: Издательский дом «Новый век», 2002. — 416 с.
Анилионис Г. П. О сущности и системном характере противоречий глобализации / Вестник Российского университета Дружбы народов. Серия «Экономика», 2002. — № 1(8). — С. 27—35.
Глобализация: Контуры ХХI века: Реф. сб. / РАН ИНИОН. Центр научно-информ. исслед. глобальных и региональных пробл. Отд. Восточной Европы; Редкол. вып.: Игрицкий Ю. Н. — отв. ред., Малиновский П. В. — отв. ред. и др. — М., 2004. — Ч. 1. — 264 с. (Сер.: Глобальные проблемы современности).
Драчева Е. Л., Либман А. М. Проблемы определения и классификации интегрированных корпоративных структур // Менеджмент в России и за рубежом. — № 4. — 2001. — С. 37—53.
Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / Під заг. ред. А. А. Гальчинського, С. В. Льовочкіна, В. П. Семиноженка. — К., 2004. — 261 с.
К вопросу об оценке роли ТНК в современном мире // БИКИ. — № 99. — 2002. — С. 1, 4—5, 16.
Лук’яненко Д. Г. Інвестиційний глобалізм: сучасні проблеми економічних досліджень // Ринок цінних паперів України. — 2002. — № 5—6. — С. 17—21.
Лук’яненко Д. Г., Бакаєв О. Л. Глобалізація економічного розвитку: фінансова криза // Ринок цінних паперів України. — 2003. — № 3—4. — С. 3—14.
Лук’яненко Д. Г., Мозговий О. М. Ринок цінних паперів: регуляторна структуризація в умовах глобалізації // Ринок цінних паперів України. — 2005. — № 9—10. — С. 3—12.
Неклесса А. И. Конец цивилизации или конфликт истории // МЭиМО. — № 3. — 1999. — С. 32—38.
Павленко Ю. Східнохристиянська цивілізаційна система та її місце у всесвітньоісторичному процесі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2001. — № 4. — С. 46—47.
Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. Пути и перепутья современной цивилизации. — К.: Международный деловой центр, 1999.
Ohmae K. The End of the Nation State. The Rise of Regional Economiers. — New York: Free Press, 1995. — 234 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Дмитро Лук’яненко, Тимур Кальченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).