Економічні мережі як ефективні механізми координації інноваційної діяльності
Ключові слова:
Інновація, інноваційність, інноваційні дії, інноваційна діяльність, координація, регулювання, нова інституційна економіка, трансакційні витрати, ринок, фірма, мережі, створення мереж, мережева логіка кластерів, мережева економікаАнотація
Виявляючи найбільш сприятливі умови для інноваційної діяльності, автор наводить у статті результати досліджень в контексті координації інноваційної діяльності. Застосування мереж для аналізу та дискусій з координації інноваційних дій корелюється з розвитком кластерів. Отже, кластер розглядається як зразок структури координації економічної мережі. Автор статті ставить за мету показати мережі як координаційні структури, що відкривають перспективи примноження цінностей завдяки функціонуванню логіки об’єднання індивідуальних вигід із вигодами учасників всієї мережі. Теоретичними засадами для будь-яких міркувань є теорія трансакційних витрат, розроблена у рамках нової інституційної економіки. За умов розвитку ІКТ революції поведінка підприємців у межах схем, породжених класичною економікою, змінюється. Застосування застарілих схем підприємцями означало б позбавлення численних корисних факторів, можливих завдяки мережі, яка набуває особливого значення в сфері інноваційної діяльності.Посилання
Barney, D. The Network Society, Cambridge: Polity, 2004.
Bell, G.G. Clusters. Network and Firm Innovativeness, Strategic Management Journal. — 2005. — № 26. — pp.287—295.
Casper, S., Hollingsworth, R.J. and R. Whitley, «Varieties of Capitalism: Comparative Institutional Approaches to Economics Organization and Innovation», In Innovation and Institutions, edited by S. Casper and F. von Waarden, pp. 193—228, Cheltenchan: Edward Elgar Publishing, 2005.
Coase, R. The Nature of the Firm, Economica, 1935. — Vol. 4, № 16. — pp. 386—405.
Cyert, R.M. and J.G. March, A Behavioral Theory of the Firm, Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1963.
Drucker, P.F. Innovation and Entrepreneurship. Practice and principles, Harper and Row, 1985.
Europe 2020 — Integrated guidelines, European Commission, Brussels, 2010, SEC(2020) 488 final, 27.04.2010.
Fukuyama, F. The Great Disruption: Human Nature and the. Reconstitution of Social Order. — New York: Free Press, 1999.
Furman, J.L. Porter, M.E. and S. Stern, The Determinants of national innovative capacity, Research Policy, 2002 — Vol. 31. — pp. 899—933.
Giddens, A. Modernity and Self-Identity. Self and Society in the Late Modern Age. — Cambridge: Polity Press, 1993.
Hayek von F.A., Law, Legislation abd Liberty, Rules and Orders 1973, №. 1, citat in Chavance, B. Formal and Informal Institutional change: The experience of post socialist transformation, European Journal of Comparative Economics, 2008. — Vol. 5, №. 1. — pp. 57—71.
Hockuba, Z. Droga do spontanicznego porządku. Transformacja ekonomiczna w świetle problemu regulacji, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1995.
Horx, M. Die acht Sphдren der Zukunft. Ein Wegweiser in die Kultur des 21. Jahrhunderts, 4. Auflage, Signum Verlag Wien. — Mьnchen, 2002.
Kelly, K. New Rules for the New Economy. 10 Radical Strategies for a Connected World. — London: Penguin, 1999.
Kornai, J. Anti-Equilibrium. On Economic Systems Theory and the Tasks of Research. — Amsterdeam: North-Holland Publishing, 1971.
Koźmiński, A.K. Zarządzanie w warunkach niepewności. Podręcznik dla zaawansowanych. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004.
Link, A. N. and D. S. Siegel, Innovation, Entrepreneurship and Technological Change. — Oxford: Oxford University Press, 2007.
Lombard, D. Le village numйrique mondial: La deuxiиme vie des rйseaux. — Paris: Odile Jacob, 2008.
Malone, T.W. and K. Crowston, The Interdisciplinary Study of Coordination, ACM Computing Surveys, 1994. — Vol. 26, № 1, March. — pp. 87—119.
Ostrom, E. Governing the Commons. The Evolution of Institutions for Collective Action. — Cambridge: Cambridge University Press, 1990.
Piekarczyk, A. i K. Zimniewicz, Myślenie sieciowe w teorii i praktyce, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne. — Warszawa, 2010.
Porter, M.E. Clusters and the New Economics of Competition, Harvard Business Review 1998, November, Vol. 76, No. 6, pp. 77—90.
Porter, M.E. Strategia konkurencji. Metody analizy sektorуw i konkurentуw, Państwowe Wydawnictwo Ekonomiczne. — Warszawa, 1994.
Porter, M.E. The Competitive Advantage of Nations. With a New Introduction, PALGRAVE. — New York, 1998, pp. xxii—xxiii. 25. Porter, M.E. The Competitive Adventage of Nations. — New Jork: Free Press, 1990.
Shapiro, C. and H.R. Varian, Information Rules: a Strategic Guide to the Network Economy, Harvard Business School Press. — Boston, 1998.
Simon, H.A. Administrative Behavior. A Study of Decision-Making Process in Administrative Organization, ed. 7th. — New York: MacMillan, 1971.
Stiglitz, J.E., Economics of the Public Sector, ed. 3th. — New York: W.W. Norton, 1986.
Sunstein, C.R. Law of Fear. — NewYork: Cambridge University Press, 2005.
The Global Competitiveness Report 2009—2010, World Economic Forum, http://www.weforum.org/en/initiatives/gcp/ Global%20Competitiveness%20Report/index.htm.
Warnecke, H.J. Revolution der Unternehmenskultur, SpringerVerlag — Berlin-Heidelberg, 1993. — pp. 98—120.
Williamson, O.E. The Economic Institutions of Capitalism. Firms, Markets, Relational Contracting. — New York: Free Press, 1985.
Woźniak, M.G. Kierowanie. Rynek. Transformacja. Bariery stabilizacji. — Krakуw: Instytut Badania Rynku, 1993.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Тереза Баль-Вожняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
