Методологічний дискурс міжнародної економічної політики
Ключові слова:
Методологічний дискурс, міжнародна економічна політика, міжнародна (глобальна) політична економія, філософська методологія, гносеологія, епістемологія, наукова раціональність, світове господарство, синергетика, постнекласична наука, цивілізаційна парадигмАнотація
Стаття присвячена аналізу методологічного дискурсу міжнародної економічної політики (МЕП), який розглядається, з одного боку, в контексті структурних рівнів — з іншого, під кутом зору міжнародної (глобальної) політичної економії. Зокрема, з’ясовуються особливості застосування філософської, загальнонаукової, конкретнонаукової та прикладної методології в дослідженні світогосподарських проблем, у формуванні принципів, форм, механізмів та інструментів міжнародної економічної політики. Філософська методологія використовується при визначенні предметної онтології МЕП, її гносеологічні виміри пов’язуються з основними типами наукової раціональності, епістемологічний устрій безпосередньо спирається на міжнародну (глобальну) політичну економію. У міжнародній політичній економії відображається весь спектр взаємовідносин, що функціонують у світовому господарстві між країнами, регіонами, фізичними і юридичними особами в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Існування кількох провідних наукових шкіл дозволяє з різних боків висвітлити складну методологічну структуру МЕП. Водночас жодна з концепцій не набула поки що парадигмального статусу в міжнародній політичній економії.Посилання
Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании: Изд. 3-е, доп. — М., 2009. — С. 53—59.
Валлерстайн И. Конец знакомого мира. Социология ХХІ века: Пер. с англ. — М., 2003. — С. 5.
Лук’янець В. Нелінійне мислення : народження нової системи / В кн.: Людина, мислення і реальність. — К., Луцьк, 2001. — С. 114.
Либман А. Направления и перспективы развития политикоэкономических исследований // Вопросы экономики. — 2007. — № 1. — С. 37—38.
Оруджев З.М. Способ мышления эпохи: Философия прошлого: Изд. 2-е. — М., 2009. — С. 360—361.
О’Хара Ф. Современные принципы неортодоксальной политической экономии // Вопросы экономики. — 2009. — № 12. — С. 41—43.
Смит В. Экспериментальная экономика. Пер. с англ. — М., 2008; Guala F. The Methodology of Experimental Economics. — Cambridge University Press, 2005; Harrison G, Ross D. The methodologies of neuroeconomics. In: The Journal of Economic Methodology, June, 2010. — № 2. — Volume 17. — P. 185—196.
Эггертссон Т. Экономическое поведение и институты: Пер. с англ. — М., 2001. — С. 336.
Beck U. Was ist Globalisierung? — Frankfurt Main, 1997.
Frieden J. A. and Lake D. A. International Political Economy. Perspectives on Global Power and Wealth. Third Edition. — New York, 1995. — P. 5.
Global Political Economy. Third Edition. Ed. by J. Ravenhill. — Oxford University Press, 2011. — P. 24.
O’Brien R. and Williams M. Global Political Economy. Evolution and Dynamics. — New York, 2004.
O’Brien R. and Williams M. Op.Cit., P. 21—22.
Streit M. E. Theorie der Wirtschaftspolitik. 6 Auflage. — Stuttgart, 2005. — S. 71.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Антон Філіпенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).