Оцінка впливу різних форм дахів на властивості потоку та ефективність малих вітрових турбін
Аннотация
Малі вітрові турбіни можуть бути доповненням до фотоелектричних систем і викликати інтерес у зв’язку зі зростанням цін на енергію. Результати вимірювань показують, що деякі місця на будівлі та навколо неї не підходять для встановлення вітрових турбін, тоді як в інших спостерігається підвищений потенціал вітру. З технічної точки зору, через обмежений простір монтаж на даху є цікавою альтернативою вільному монтажу на щоглі. З цієї причини було виміряно вплив форми даху на потік на будівлі та за нею, а також досліджено ефективність двох різних типів невеликих вітрових турбін. У проекті оцінювали турбіни VertikonM з вертикальною віссю та гвинтоподібними робочими лопатками та вітряну турбіну Superwind 1250 з горизонтальною віссю та керуванням кроком відцентрової сили. Результати показали, що на двосхилих дахах на висоті втулки (7 м) спостерігається збільшення швидкості вітру в середньому на 0,2 м/с. Для порівняння, на плоских дахах на висоті втулки (7 м) спостерігається збільшення на 0,4 м/с. Що стосується ефективності турбін, то висока турбулентність на даху ніби нівелює цей ефект. Ефективність малої вітрової турбіни з горизонтальною віссю не збільшилася порівняно з двосхилим дахом і окремою щоглою. Для турбіни з вертикальною віссю між окремою щоглою та двосхилим дахом було досягнуто зростання потужності в 2,23 рази. Основною причиною збільшення потужності є вертикальний потік вітру над двосхилим дахом. Експеримент проводився в енергетичному дослідницькому парку Lichtenegg (Нижня Австрія), і його результати дозволяють краще визначити всі ефекти, які впливають на вихідну потужність турбіни.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2023 Alexander Hirschl
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution-NoDerivatives» («Атрибуция — Без производных произведений») 4.0 Всемирная.
Авторы, публикующиеся в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
- Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензионного договора (соглашения).
- Авторы имеют право заключать самостоятельно дополнительные договора (соглашения) о неэксклюзивном распространении работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале.
- Политика журнала позволяет размещение авторами в сети Интернет (например, в хранилищах учреждения или на персональных веб-сайтах) рукописи работы, как до подачи этой рукописи в редакцию, так и во время ее редакционной обработки, поскольку это способствует возникновению продуктивной научной дискуссии и позитивно отражается на оперативности и динамике цитирования опубликованной работы (см. The Effect of Open Access).
