Оцінка впливу різних форм дахів на властивості потоку та ефективність малих вітрових турбін
Анотація
Малі вітрові турбіни можуть бути доповненням до фотоелектричних систем і викликати інтерес у зв’язку зі зростанням цін на енергію. Результати вимірювань показують, що деякі місця на будівлі та навколо неї не підходять для встановлення вітрових турбін, тоді як в інших спостерігається підвищений потенціал вітру. З технічної точки зору, через обмежений простір монтаж на даху є цікавою альтернативою вільному монтажу на щоглі. З цієї причини було виміряно вплив форми даху на потік на будівлі та за нею, а також досліджено ефективність двох різних типів невеликих вітрових турбін. У проекті оцінювали турбіни VertikonM з вертикальною віссю та гвинтоподібними робочими лопатками та вітряну турбіну Superwind 1250 з горизонтальною віссю та керуванням кроком відцентрової сили. Результати показали, що на двосхилих дахах на висоті втулки (7 м) спостерігається збільшення швидкості вітру в середньому на 0,2 м/с. Для порівняння, на плоских дахах на висоті втулки (7 м) спостерігається збільшення на 0,4 м/с. Що стосується ефективності турбін, то висока турбулентність на даху ніби нівелює цей ефект. Ефективність малої вітрової турбіни з горизонтальною віссю не збільшилася порівняно з двосхилим дахом і окремою щоглою. Для турбіни з вертикальною віссю між окремою щоглою та двосхилим дахом було досягнуто зростання потужності в 2,23 рази. Основною причиною збільшення потужності є вертикальний потік вітру над двосхилим дахом. Експеримент проводився в енергетичному дослідницькому парку Lichtenegg (Нижня Австрія), і його результати дозволяють краще визначити всі ефекти, які впливають на вихідну потужність турбіни.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Alexander Hirschl
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).