Вплив розташування опалювального приладу на розподіл температури повітря в приміщенні
Ключові слова:
конвектор, приміщення, енергоефективність, комфортАнотація
Розглянуто вплив різних варіантів розташування опалювальних приладів у приміщенні на енергозбереження і створення комфортного температурного поля для перебування людей. Для дослідження було вибране квадратне приміщення з похилим дахом, яке має світлові прорізи різного розміру з трьох сторін. Дослідження показали, що оптимальним з точки зору енергоефективності, комфорту та ергономічності є варіант приміщення з конвектором, розташованим під стіною з одним вікном.Посилання
Tabunshchikov, Yu. A., Brodach, M. M. (2006). Experimental studies of optimal control of energy consumption. Ventilation, heating, air conditioning, heat supply and construction thermal physics, No.1, рр. 32–39 (in Russian).
Tsakanyan, O. S., Koshel, S. V., Tsakanyan, S. O. (2009). Management of heat energy consumption during room heating. Plumbing. Heating. Conditioning, No. 6, рр. 38–45(in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-04-20
Номер
Розділ
Теплопередача в машинобудівних конструкціях
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 O. S. Tsakanyan, S. V. Koshel
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
