Оптимізація планів ремонтів систем та оцінка ресурсу обладнання атомних станцій
Ключові слова:
атомна станція, енергоблок, система, план ремонту, ресурс, оптимізаціяАнотація
Наведені метод планування на електронно-обчислювальних машинах обсягів ремонтів систем енергоблоку атомної станції і метод обчислення його гамма-відсоткового ресурсу. Планування здійснюється на основі прогнозування показника надійності – ймовірності безвідмовної роботи за певний час, а гамма-процентний ресурс обладнання визначається шляхом розв'язання відповідних рівнянь. Розглянуті завдання пов'язані з важливою проблемою енергетики – продовженням термінів експлуатації енергоблоків. Її важливість визначена, в основному, економічною доцільністю – дешевше оцінити ресурс енергоблоку і на цій дослідницькій основі продовжити його експлуатацію, ніж створити нову установку. Також показано, що розрахунок ймовірності радіаційної аварії на енергоблоці пов'язаний з результатами планування ремонтів його систем, з оцінками ресурсу обладнання. Формулюється задача оптимізації: потрібно знайти такий план обсягів ремонтних робіт системи, щоб за обмежених витрат на її ремонт показник надійності системи за час заданої тривалості найменш відхилявся від гранично допустимого значення. Розв'язання задачі ґрунтується на розрахунку структурної надійності системи. Будується графологічний образ системи у вигляді композиції графологічних образів типових структур. Після обчислення показника надійності типових структур останні замінюються окремими структурними елементами, що дає можливість спростити в обчислювальному сценарії вихідний графологічний образ системи і обчислити показник її надійності. Визначення плану ремонту здійснюється шляхом застосування версії покоординатного методу оптимізації. Для оцінки гамма-процентного ресурсу приймається модель, в якій відновлювані компоненти обладнання мають необмежений ресурс, хоча, звичайно, «старішають», а невідновлювані компоненти витрачають свій ресурс до рівня, коли їх заміна стає обумовленою порушенням вимоги до гранично допустимого значення показника надійності системи. Оцінка гамма-процентного ресурсу обладнання здійснюється шляхом планування ремонтів системи на послідовності інтервалів, в межах яких енергоблок виробляє енергію щорічно.Посилання
Rast, J. & Weevir, L. (1980). Bezopasnost yadernoy energetiki [Safety of nuclear energy].Moscow: Atomizdat, 183 p. (in Russian).
Ostreykovskiy, V. A. (1994). Stareniye i prognozirovaniye resursa oborudovaniya atomnykh stantsiy [Aging and forecasting of the resource of equipment of nuclear power plants].Moscow: Atomizdat, 288 p. (in Russian).
Polovko, A. M. & Gurov, S. V. (2006). Osnovy teorii nadezhnosti [Basics of reliability theory].St. Petersburg: BKHV-Peterburg, 704 p. (in Russian).
Venttsel, Ye. S. (1972). Issledovaniye operatsiy [Operations research].Moscow: Sovetskoye radio, 550 p. (in Russian).
Zevin, L. I. & Krol, H. H. (2019). Calculation of indicators of reliability of technical systems by the typical structural scheme method. Journal of Mechanical Engineering, vol. 22, no. 2, pp. 53–59. https://doi.org/10.15407/pmach2019.02.053.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Leonid I. Zevin, Hennadii H. Krol
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).