Особенности повышения производительности сварки плавящимся электродом в защитных газах за счет активации дуги

Автор(и)

Ключові слова:

активація дуги, плавкий електрод, захисний газ, зварка

Анотація

Викладено результати застосування активуючих флюсів при зварюванні плавким електродом в захисних газах. Показано, що активуючі флюси забезпечують збільшення в 2‒3 рази глибини проплавлення та підвищення продуктивності зварювання порівняно з традиційним способом. Крім цього, застосування активуючих флюсів забезпечує зменшення погонної енергії зварювання, що позитивно впливає на властивості зварних з’єднань, підвищуючи їх холодостійкість.

Біографії авторів

А. М. Савицкий, Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України

кандидат технічних наук

М. М. Савицкий, Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України

доктор технических наук

Посилання

Paton B. E. (1977) Technology of electric fusion welding, Moskow, Engineering, 768 p. 2. Akulov A. I., Belchuk G. A., Demyantsevich V. P. (1977) Technology and equipment for fusion welding, Moskow, Mechanical Engineering, 432 p. 3. GOST 14771-76 GOST 14771-69 instead of arc welding in inert gas. Welded joints. Main types, sizes and structural elements, 37 p. 4. Makara A. M., Mosendz N. A. (1971) Welding of high strength steels, Kiev, Tehnika, 140 p. 5. Savytsky M. M., Leskov G. I. (1980), Mechanism of the effect of electronegative elements on the penetrating power of the arc with tungsten cathode // Automatic Welding, No 9, pp. 17–22. 6. Sawicky M. M., Kouchnirenko B. N., Oleinik O. I. (1999), Features tungsten electrode welding steels with activating fluxes // Automatic Welding, No 12, pp. 20–28. 7. Savytsky M. M. (1999), Technology welding of high strength steels in rocket // Automatic Welding, No 8, pp. 30–36. 8. Voropai N. M., Belfor L. M. (1981), Mechanized welding in CO2 activated wire diameter 3...4mm // Automatic Welding, No 10, pp. 51–54. 9. Voropai N. M., Kosteniuk N. I. (1986) Effect of composition on the characteristics of the activated wire welding process in carbon dioxide // Automatic Welding, No 7, pp. 2–5. 10. Voropai N. M. (1994), Features and technological capabilities of the process gas-shielded welding consumable electrode activated // Automatic Welding, No 4, pp. 13–19. 11. Dudko D. A., Savytsky A. M., Vasiliev V. G., Novikova D. P. (1996), Structure and properties of welded joints formed with thermal cycling // Automatic Welding, No 2, pp. 6–7. 12. Shorshorov M. H., Belov V. V. (1972) Phase transformations and changes in the properties of steel welding, Moscow, Nauka, 220 p. 13. Gridnev V. N., Meshkov Yu. Ja., Oshkaderov S. P., Trefilov V. I. (1973) Physical basis of electrothermal hardening steel, Kiev, Naukova Dumka, 336 p. 14. Sterenbogen Yu. A., Petrov P. F. Effect of the temperature interval of crystallization propensity to form steels kristallizatsiolnnyh cracking when welding // Automatic Welding, No 7, pp. 10–13. 15. Demyantsevich V. P. (1965) Metallurgical and technological bases of arc welding, Moskow, Mashgiz, 269 p. 16. Gulyaev A. P. (1966) Metallography, Moscow, Metallurgy, 680 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-09-11

Номер

Том 17 № 2 (2014)

Розділ

Високі технології в машинобудуванні

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 А. М. Савицкий, М. М. Савицкий, Ю. Н. Шкрабалюк

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
  • Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).