Визначення надійності елементів електростанцій на базі двигунів внутрішнього згоряння методом найменшої залишкової ентропії

Автор(и)

  • С. В. Зайченко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (03056, Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 37), Україна https://orcid.org/0000-0002-8446-5408
  • К. І. Почка Київський національний університет будівництва і архітектури (03037, Україна, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 31), Україна https://orcid.org/0000-0002-0355-002X
  • Ю. О. Ромасевич Національний університет біоресурсів і природокористування України (03041, Україна, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15), Україна https://orcid.org/0000-0001-5069-5929
  • В. О. Шаленко Київський національний університет будівництва і архітектури (03037, Україна, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 31), Україна https://orcid.org/0000-0002-6984-0302
  • Р. Д. Куліш Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (03056, Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 37), Україна https://orcid.org/0000-0003-0647-1578
  • М. М. Балака Київський національний університет будівництва і архітектури (03037, Україна, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 31), Україна https://orcid.org/0000-0003-4142-9703

Анотація

У роботі представлено методику вибору діагностичних параметрів для створення системи діагностування автономних джерел електричної енергії на базі бензинового й дизельного двигунів. Проведено аналіз конструктивних особливостей найпоширеніших на ринку України резервних джерел електричної енергії на базі двигунів внутрішнього згорання. Завдяки цьому розроблено логічну модель об’єкта дослідження, що встановлює взаємозв’язок між основними структурними елементами системи, а також визначає можливі стани системи. Проаналізовано вплив виникнення несправного стану кожного елементу на решту елементів системи. Серед нескінченної кількості можливих комбінацій фізичних параметрів, що характеризують систему, для визначення кінцевої кількості діагностичних параметрів запропоновано інформативний критерій – інформаційну ентропію К. Шеннона. Розглянуто рівно вірогідні випадки виходу з робочого стану кожного з елементів системи. Застосовуючи поняття інформаційної ентропії Шеннона, визначено залишкові ентропії системи при несправному стані одного з вузлів автономного джерела живлення. Критерієм інформативності є величина залишкової ентропії. Використання даного критерію дозволило встановити елементи системи, які з найбільшою ефективністю знижують ступінь невизначеності системи. На основі величин залишкової ентропії вибрані вузли системи, стан яких має першочергово контролюватися системою діагностування. Для таких елементів визначені діагностичні параметри і наведені способи їх отримання

Біографії авторів

С. В. Зайченко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (03056, Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 37)

Доктор технічних наук

К. І. Почка, Київський національний університет будівництва і архітектури (03037, Україна, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 31)

Доктор технічних наук

Ю. О. Ромасевич, Національний університет біоресурсів і природокористування України (03041, Україна, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15)

Доктор технічних наук

В. О. Шаленко, Київський національний університет будівництва і архітектури (03037, Україна, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 31)

Кандидат технічних наук

М. М. Балака, Київський національний університет будівництва і архітектури (03037, Україна, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 31)

Кандидат технічних наук

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Номер

Том 26 № 1 (2023)

Розділ

Енергетичне машинобудування

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 С. В. Зайченко, К. І. Почка, Ю. О. Ромасевич, В. О. Шаленко, Р. Д. Куліш, М. М. Балака

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
  • Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).