Адаптивне уточнення контуру сегментованого об’єкта на основі яскравості сусідніх пікселів із використанням ансамблевого методу
Анотація
Підвищення точності алгоритмів комп'ютерного зору відіграє значну роль у сегментації медичних зображень, адже саме визначення меж об'єктів є складним завданням під час використання медичних зображень, а особливо рентгенівських знімків. Застосування рентгенівських знімків у сегментації є складним процесом, оскільки саме ці зображення можуть мати достатню кількість шумів й артефактів. Класичні методи сегментації стикаються з суттєвими викликами при сегментації рентгенівських зображень, де є об'єкти з нечіткими межами. Для вирішення таких завдань пропонується використовувати сегментацію за допомогою машинного навчання, а для підвищення точності визначення меж об'єктів необхідно застосовувати адаптивні підходи. У цій статті пропонується новий метод підвищення точності сегментації рентгенівських зображень, який аналізує сусідні пікселі кожного елемента контуру та, якщо потрібно, адаптивно змінює його форму, після чого комбінує всі передбачення за допомогою ансамблевого методу, що дає змогу покращити попередню версію контуру. Як демонструють дослідження, завдяки даному методу покращується якість сегментації зображень на трьох наборах даних із різною складністю структур. Для всіх трьох наборів отримано покращення точності меж об'єктів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Владислав

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).