Прогнозирование теплофизических характеристик рабочих тел теплотехнических устройств
Ключові слова:
теплофізичні властивості, фазові рівноваги, робоче тіло, альтернативні енергоносії, математична модельАнотація
Запропоновано методику визначення параметрів фазових рівноваг та теплофізичних властивостей альтернативних енергоносіїв ненафтового походження, що використовуються у різноманітних теплотехнічних пристроях. Обчислювальні процедури грунтуються на оригінальній схемі термодинамічної теорії збурень. Особливостями методу є: обмеженість вихідної інформації, висока точність, можливість застосування для широкого класу речовин в будь-яких практично важливих діапазонах станів. Похибки розрахунків теплофізичних характеристик багатокомпонентних робочих тіл знаходяться на рівні звичайних експериментальних помилок.Посилання
Marinin V. S. (1999) Thermal physics of alternative energy sources. – Kharkov: Fort. –212 p.
Kalashnikov O. V. (2003) Model operation of phase behavior of hydrocarbons: a select of an equation of state. // Ekotekhnologii and resursosberegenie. – N 1. – P. 22–29.
##submission.downloads##
Опубліковано
2015-04-01
Номер
Розділ
Теплопередача в машинобудівних конструкціях
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 А. М. Левтеров, К. Р. Умеренкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).